У Волинському музеї вперше експонують нагороди ОУН-УПА, які створив Ніл Хасевич

У Волинському краєзнавчому музеї вперше презентують нагороди, які розробив член Організації українських націоналістів та Української повстанської армії (ОУН-УПА) Ніл Хасевич.

Про це Суспільному розповів завідувач відділу новітньої історії обласного краєзнавчого музею Богдан Зек.

Відзнаки експонують у межах виставки "Ніл Хасевич: мистецтво як зброя".

Серед артефактів: "Золотий Хрест Бойової Заслуги" І класу Івана Кобця — сотника військової округи "Турів" УПА-Північ, "Золотий Хрест Заслуги" Анатолія Козяра — організаційного референта Північно-Західного краю "Москва", "Срібний Хрест Заслуги" Любові Гнатюк — керівниці Українського Червоного Хреста військової округи "Турів" УПА-Північ.

"Ці нагороди передавалися у музей у попередні роки. Ініціатор – Микола Посівнич, історик зі Львова. Суть проєкту полягала в тому, аби виготовити копії медалей, відзнак повстанців і передати їх родичам. У випадку відсутності родичів, ці нагороди передавали до місцевих музеїв", — сказав Богдан Зек.

Історик додав, що музей планував показати відвідувачам нагороди у 2022 році до 80-річчя УПА. Однак через початок повномасштабної війни тоді виставку відклали.

Артефакти вже доступні для огляду відвідувачами. Виставка тимчасова, триватиме орієнтовно до початку літа, сказав Богдан Зек.

Ніл Хасевич – член ОУН-УПА, засновник підпільної школи художників-графіків. Він створив візуальний образ українського підпілля.

Народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин на Рівненщині. Ще у дитинстві він втратив ногу, втім, це лише зміцнило його дух. Хасевич писав: "Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються".

Ніл Хасевич керував друкарнею повстанців, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА, оформляв листівки, малював карикатури, за що його і розшукували спочатку гестапівці, а згодом енкавеесівці. Історики підрахували, що загалом у криївках він провів дев'ять років. У криївці він і загинув під час бою з військами НКВС у березні 1952 року. Сталося це у селі Сухівці Рівненського району.

Фото: Волинський краєзнавчий музей