Археологи у Чернігові досліджують останню руїну з Другої світової

Чернігівські археологи досліджують рештки останньої будівлі, що була розбомблена в період Другої світової війни і залишилась нерозібраною до сьогодні. А саме - трапезну церкву Петра і Павла на території Єлецького Успенського монастиря (на фото).

Про це повідомила керівник Чернігівської археологічної експедиції, доцент Інституту історії, етнології і правознавства Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, кандидат історичних наук Олена Черненко.

Будівля трапезної церкви була першою цегляною спорудою, зведеною в Чернігові. З цього храму в 1676 році почалося відродження Єлецького монастиря. Досі про церкву було так мало відомостей, що навіть у документах вона значиться як будинок ігумена. Сьогоднішнє її дослідження - перше за всю історію існування і дуже цікаве для науковців. Адже відкриває для них нові сторінки історії будівництва та архітектури XVII століття.

"Це - остання руїна воєнного часу, яка лишилась у місті Чернігові. В 1943 році в цю будівлю потрапила бомба, після чого її почали розбирати. Зупинив роботи відомий архітектор Баранович, який займався вивченням і реставрацією пам’яток", - поінформувала науковець.

За своєю конструкцією ця будівля відрізняється від інших тогочасних споруд, відомих на території Лівобережної України, дещо незвичним розташуванням церковного вівтаря та плануванням кімнат. Під нею знаходяться колосальні підвали, рівень підлоги яких сягає чотириметрової глибини. Їх засипали після війни з міркувань безпеки, тому що по них лазили діти.

В первозданному вигляді трапезна церква Петра і Павла проіснувала до середини XIX століття. Тоді згоріла, і коштом відомого чернігівського полковника Дуніна-Бурковського її перебудували в духовну консисторію (канцелярію єпархії). Відомості про оновлений вигляд будівлі, що досягла площі 1200 кв. м, і збереглися в документах - планах та описах.

З огляду на цікаву й давню історію досліджуваної споруди, а також привабливий вигляд її руїн, археологи вважають за доцільне провести тут консерваційно-реставраційні роботи, які припинять руйнування решток будівлі і збережуть їх для наступних поколінь.