Археологи поки не розгадали таємницю сарматських поховань

Учені поки не розгадали таємницю сарматських могильників, яких у Криму налічується близько десятка. Археологи та історики не можуть зрозуміти, як могли існувати поховання за відсутності поряд яких-небудь будівель і поселень.

Як розповів керівник експедиції,  доктор історичних наук, професор Таврійського національного університету імені Вернадського Ігор Храпунов, відповіді на цю загадку у вчених до цього часу немає.

« Це не були кочівники, але вели неясний поки спосіб життя для науки, не залишаючи слідів поселень, доступних для дослідження археологів ", - зазначив Храпунов  (проводить розкопки на могильнику "Нейзац" в Білогірському і "Опушки" в Сімферопольському районах).

За його словами, завданням експедиції, зокрема при розкопках на могильнику "Нейзац", є встановлення його меж, оскільки з кожним роком польові дослідження приносять нові відкриття.

"Межі будь-якої пам'ятки встановити важливо, а ще важливіше досліджувати її цілком, і якщо говорити про конкретний могильник, то коли там почали ховати, коли завершили. Які саме племена ховали, як це відбувалося", - зазначив він.

Приміром, на початку розкопок  передбачалося, що подібні могильники з'явилися в Криму в середині III століття н.е., однак  виявилося, що їх поява датується кінцем II -го , першою половиною III століття н.е. Зараз вчені припускають, що завершили ховати тут наприкінці IV -го, початку V- го століття н.е., не виключається існування  і пізнішої ділянки.

В даний час розкопано 557 могил, з них - понад 70 склепів, в кожному з яких ховали від 6 до 7 осіб, та в могилах по дві -три людини.

Щорічно сотні та тисячі знахідок з могильників поповнюють музейні фонди. Серед знаменитих знахідок останнього часу - чотири судини у вигляді баранів, які не мають аналогів у світі.