В Україні є місто легенда, що загинуло 2500 років тому

Німфей — античне місто, яке знаходилося на скелястому мисі Комиш-Бурун, за 18 км від Пантікапея біля сучасного селища Ельтиген (Героївка). Воно було засновано в 580—560 рр. до н. е. греками, вихідцями з о. Самос.

Про це місто згадують Есхіл, Скилак, Пліній, Птолемей. Страбон називає Німфей містом з чудовою гаванню. Місто займало площу біля 9 га. На півночі, заходу і півдню від міста — некрополь. На заході від міста знаходиться так звана «Алея склепів».

Місту певний час вдавалося зберігати незалежність від Пантікапея. Воно входило до Афінського морського союзу, тут розташовувався військовий гарнізон афінян. Місто карбувало власну монету, однак потім все-таки було підкорене Пантікапеєм, ймовірно, за боспорського царя Сатира, що правив в 433—390 рр. до н. е. Це – унікальний пам’ятник, де на невеликій території, сконцентровані найрізноманітніші за своїм призначенням та роллю античні споруди — городище, його некрополь, хора з системою транспортних і гідротехнічних комунікацій, поселеннями та садибами.

Городище Німфей знаходиться в 16 км на південь від Керчі, на північній околиці селища Героївське (Ельтиген), і займає плато на березі Керченської протоки (в давнину Боспору Кіммерійського), на захід від якого розташовані кургани та ґрунтовий некрополь. Розвідана територія становить близько 9 га, однак значна площа античного міста виявилася нині затоплена морем або занесена пісками пляжу, що утворився на його території.

Загибель цього ансамблю сталася в результаті грандіозного землетрусу близько середини III ст. до н. е., і протягом декількох десятиліть ця територія не використовувалася. Але зміни в економічній і політичній галузях, переорієнтація господарської діяльності призводять до того, що на даній площі в кінці III ст. до н. е. зводяться виноробні комплекси, а в перші століття нової ери вона забудовується житловими комплексами садибного типу. В епоху раннього середньовіччя територія міста використовується як некрополь.