П'ятницька церква - остання пам'ятка домонгольської доби

Ніде більше не збереглося такої кількості «кам'яних сторінок історії»- архітектурних пам'яток давньоруської епохи як у Чернігові.

Й вони вражають не тільки своєю неповторною красою, а також вмінням наших предків досягати великої художньої виразності за рахунок найпростіших архітектурних засобів, поєднувати в єдине гармонійне ціле складні об'єми споруд та їх вишукане декоративне оздоблення.

При спільності архітектурних принципів, кожна з пам’яток має свої особливі риси, притаманні різним періодам вітчизняної архітектури. Такі перлини, як Спаський собор,— одна з найдавніших кам'яних споруд Київської Русі, що збереглися, і остання пам'ятка домонгольської доби — П'ятницька церква являються основними віхами давньоруської архітектури.

А з XVII сторіччя на зміну архітектурним формам давньоруського періоду приходять неповторно загадкові візерунки нових форм та незбагненних їх комбінацій як вияв, розкутої творчої фантазії . Пам’ятки доби XVII—XVIII сторіч в Чернігові, де втілені нові художні ідеали — колегіум та будинок Лизогуба, Катеринінська церква та ансамблі колишніх Єлецького і Троїцько-Іллінського монастирів.

Для збереження ціх пам’яток, які мають велике історичне значення у 1967 році засновано Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник.

Чернігівський заповідник складається з трьох комплексів архітектурних пам'яток:стародавнього Дитинця (Кремля) — фортеці з прилеглими до нього П'ятницькою та Катеринінською церквами, Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів на вкритих легендами Болдиних горах.

Збереглися визначні пам’ятки давньоруської архітектури:

• Спаський собор – один з найдавніших храмів Київської Русі, що зберігся. Закладений раніше, ніж Софія Київська. Фундатор собору – князь Мстислав Володимирович Хоробрий. Після його смерті в 1036 р. стіни храму, за літописом, було зведено на висоту вершника. Собор тринавний, триапсидний, восьмистовпний, п`ятибанний, прямокутний у плані. Його композиція поєднує риси базилікової романської та центричної хрестово-купольної візантійської архітектури.

• Борисоглібський собор. Хрестово-купольний, одноверхий, шестистовпний, триапсидний. Зведений у середині ХІІ ст. на залишках кам`яної споруди ХІ ст. Знаходився на території Дитинця між валом і Спаським собором. Неодноразово перебудовувався та відновлювався.

• Іллінська церква. Зведена у ХІІ ст. на схилах Болдиних гір біля південного входу до Антонієвих печер як хрестильня. Разом з печерами започаткувала Іллінський монастир. Має нехарактерний для архітектури Придніпров`я тип однонавної, безстовпної, однобанної споруди. Свого сучасного вигляду набула після перебудови в 1649 р.

• Успенський собор – головний храм Єлецького Успенського монастиря. Мурований, хрестовокупольний, шестистовпний, триапсидний. Споруджений у ХІІ ст. У ХVІІ ст. перебудований у стилі барокко.

• П`ятницька церква. Споруджена в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. у Чернігівському посаді біля торгу на честь покровительки торгівлі Параскеви П`ятниці. Чотиристовпний хрестовокупольний храм – одна з найвитонченіших споруд Київської Русі.

А з XVII сторіччя на зміну архітектурним формам давньоруського періоду приходять неповторно загадкові візерунки нових форм та незбагненних їх комбінацій як вияв, розкутої творчої фантазії . Пам’ятки доби XVII—XVIII сторіч в Чернігові, де втілені нові художні ідеали — колегіум та будинок Лизогуба, Катеринінська церква та ансамблі колишніх Єлецького і Троїцько-Іллінського монастирів.

Для збереження ціх пам’яток, які мають велике історичне значення у 1967 році засновано Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник.

Чернігівський заповідник складається з трьох комплексів архітектурних пам'яток:стародавнього Дитинця (Кремля) — фортеці з прилеглими до нього П'ятницькою та Катеринінською церквами, Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів на вкритих легендами Болдиних горах.

Читати також:

Інтерактивна карта об'єктів домонгольської доби