Окопи

(1692, Окопи св. Трійці)

Борщівський район, у межиріччі Дністра і Збруча. Поселення на місці давньоруського городища, на вузькому скелястому перешийку, відразу планувалося як потужний форпост, що перекривав би шлях турецьким караванам в окупований Портою Кам'янець-Подільський: з обраного гетьманом Станіславом Яном Яблоновським місця чудово проглядалися і Хотинська, і Жванецька фортеці, а також брід на Дністрі. Укріплення являли собою дві лінії валів бастіонної системи з кам'яними Львівською і Кам’янецькою брамами.

Між ними збереглися руїни костелу св. Трійці (1692), у якому в 1769 р. засів загін конфедератів. Польський король покликав на допомогу московські війська, які взяли форт штурмом, сильно ушкодивши при цьому укріплення. Над Збручем збереглися також руїни т.зв. вежі Пуласького. Коли в 1699 р. Кам'янець повернувся до складу Речі Посполитої, Окопи св. Трійці втратили своє стратегічне значення. Лише в 1711 р., шведська і турецька армії жували Польщі нападом, знову почали поспішно ти до оборони, укріпивши збільшивши гарнізон. Працювали кузня і токарський цех. В 1905 р. ворота були відреставровані. У міжвоєнний час в Окопах розміщувалася прикордонна застава. Тут проходив кордон між СРСР, Польщею і Румунією, про що нагадує пам'ятний знак “Півень, що на три держави піяв” (2002). Мурована церква (1780). Неподалік від села помітні залишки Траянових валів.