Театр

З XI століття у Київській Русі відомі виступи мандрівних ак-торів-скоморохів (їхнє зображення можна побачити на фресках Софійського собору). У подальшому мистецтво скоморохів набувало вигляду балаганів, лялькових театрів, вертепів. У XVII столітті почали з'являтися шкільні театри (в основному при братських школах). Розвиток шкільного театру пов'язаний з діяльністю Києво-Могилянської академії. Серед українських драматургів того періоду були Ф. Прокопович, Д. Ростовський, Г. Горка, С. Полоцький, М. Ко-зачинський, Г. Кониський. Вихідці з України (Ф. Прокопович, С. Полоцький, М. Козачинський) засновували театри в Росії та в інших країнах. Початки українського аматорського театру належать до 1730 року, коли в будинку глухівського заводчика І. Миклашевського відбулася перша домашня вистава. 

Перша балетна вистава в Україні була створена у Харкові у 1780 році. З 1801 року балети почали ставитися і в Києві.

У 1805 році у Києві відкрився перший стаціонарний театр, а в 1814 році в Україні була створена перша професійна трупа. З 1818 по 1821 рік у Полтаві діяла театральна трупа, очолювана І. Котляревським і М. Щепкіним. Пізніше вона переїхала до Харкова. Український професійний театр було започатковано у 1819 році постановкою п'єси "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник" І. Котляревського в очолюваному ним Полтавському вільному театрі. Найвідоміши-ми акторами того часу були М. Щепкін, К. Соленик, М. Лотковська, І. Дрейсіг. У1843 році у Львові була споруджена найстаріша з існуючих нині в Україні театральна будівля, в якій розміщується Український театр імені М. Занькове-цької. Колись це був Старий театр - найбільша свого часу театральна споруда в Європі.

У1851 році відбулася перша постановка української п'єси на Закарпатті. У1864 році у Львові почала свою діяльність перша в Галичині українська професійна трупа - руський народний театр "Руська бесіда" на чолі з О. Бачинсь-

ким. У1875 році режисером львівського театру став М. Кропивницький. У1882 році М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу на Лівобережній Україні українську професійну трупу за участю М. Заньковецької, М. Садовського та інших. Наприкінці XIX століття виникли трупи М. Садовського, П. Саксагансь-кого та І. Карпенка-Карого. Діяли також кілька десятків українсько-російських труп. У 1891 році в Києві був організований перший постійний російський театр М. Соловцова.

На початку XX століття в Україні було утворено ряд нових театрів. У1900 році у Чернівцях було засновано народний театр, який очолив І. Захарко, а в 1910 -у Станіславі виник "Гуцульський театр" (режисер Г. Хоткевич). У1907 році у Києві М. Садовський заснував перший в Україні стаціонарний український театр.

У1908 році у Станіславі було утворене театральне "Товариство імені І. Тобіле-вича". А у 1915 році було засноване "Товариство українських акторів". У 1916 році Л. Курбасом було засновано у Києві "Молодий театр", через чотири роки він створив Київський драматичний театр, а ще через два роки - театр "Березіль". З іменами Леся Курбаса та представників нового покоління митців сцени І. Мар'яненка, Г. Юри, М. Крушельницького, А. Бучми, В. Василька, Л. Гаккебуша, Н. Ужвій, Ю. Шумського, пов'язане становлення українського театру у післяреволюційний період. Високою майстерністю і досконалістю відзначена драматургія М. Куліша, 1. Кочерги, Ю. Яновського. Перший національний український музично-драматичний театр був створений у 1918 році урядом гетьмана П. Скоропадського в Києві. У квітні 1919 року, об'єднавшись з Молодим театром, він дістав назву: перший Державний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка (режисери: Л. Курбас, О. Загаров). З 1927 року театр базується у Дніпропетровську.

У 1920 році в Харкові відкрився найстаріший в Україні театр юного глядача. Через п'ять років у цьому місті почав працювати український театр опери та балету. У 1940 році театр опери і балету відкрився у Львові. Значними були успіхи українських драматургів 50-80 років у розробці історичної тематики ("Петербурзька осінь" О. Ільченка, "Ярослав Мудрий" І. Кочерги, та інші).

Хвиля національного відродження підхопила і національне театральне мистецтво. Серед сучасних провідних акторів України - Б. Ступка, Б. Козак, Ф. Стригун, А. Роговцева, В. Заклунна та інші.

Нині в Україні діє 100 державних театрів, зокрема академічні - у Києві, Харкові, Львові, Симферополі, музично-драматичні та лялькові - в усіх 25 обласних центрах, ТЮГи - у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Львові, музичної комедії - у Києві, Харкові, Одесі.

Досить вдалими виявилися спроби організації недержавних театрів і концертних груп, багатьом з яких надано бюджетний статус. Цікаво працюють у Львові театри ім. Марії Заньковецької під керівництвом Ф. Стригуна та ім. Леся Курбаса під керівництвом В. Кубинського. Е. Митницький зібрав у Київському театрі драми і комедії на лівому березі здібних молодих режисерів - Д. Богомазо-ва, Ю. Одинокого, Д. Лазорко. Постійний інтерес глядачів викликають роботи Театру на Подолі (В. Малахов), Театру пластичної драми (В. Мишнева), театру "Сузір'я" (О. Кужельний), кав'ярні-театру "Колесо" на Андріївському узвозі. У1996 році нагород Спілки театральних діячів України були удостоєні: премії ім. М. Кропивницького - театральний критик Н. Дунаєвська з Донецька і автор передач, присвячених балетному і оперному мистецтву, Г. Цимбал з Києва; премії ім. М. Садовського - художній керівник Львівського театру ім. М. Заньковецької Ф. Стригун, головний режисер Рівненського музично-драматичного театру О. Мосійчукта актор Тернопільського музично-драматичного театру В. Ячмінський; премії ім М. Заньковецької - актриса Дніпропетровського російського драматичного театру Л. Шкуркіна; премії ім. А. Бучми - актори Кримського та Дніпропетровського російских театрів В. Шитовалова та В. Ба-єнко; премії "Наш родовід" - актриса Донецького музично-драматичного театру Є. Воробйова, головний режисер Чернігівського музично-драматичного театру В. Грипич, актор Національного театру ім. Лесі Українки М. Рушковсь-кий, актор-заньківчанин Б. Антків та ветеран сцени Л. Маренніков; премії "Експеримент" - головний режисер Сумського театру драми та музичної комедії С. Кузик та художній керівник Київського театру "Театральний клуб" О. Ліпцин; премії в галузі театрознавства та театральної критики - львівський дослідник І. Волицька. Премію "Тріумф" од