Перещепинський скарб

 Скарб візантійських, давньоболгарських, перських та аварських цінностей знайдений 1912 біля на Полтавщині біля села Мале Перещепине (тепер Новосанжарський район).

До складу скарбу входило близько 800 окремих предметів з золота (загальною вагою майже 25 кг) і срібла (близько 50 кг). В комплекс входять золотий та срібний посуд, прикраси з золотих візантійських солідів середини VII ст., золоті браслети, персні і гривна, фрагменти зброї, золоті деталі від поясів і кінської упряжі, частини дерев'яного жезла в золотому облицювання.

І сьогодні Перещепинська знахідка є предметом вивчення та суперечок багатьох науковців.

Щодо характеру комплексу висловлювалися різні думки. Одні дослідники вважають його поминальним жертовником, інші - скарбом.

Порівнявши знайдене  з предметами з декількох степових поховань,  більшість вчених вважають, що це  поховання одного з представників тюркської знаті. Перстень з монограмою "Кубрата патрикія" є одним з предметів, що дозволяють вважати, що Перещепинський скарб знаходився в могилі хана Великої Болгарії Кубрата.

Скарб був закопаний не раніше кінця VII ст.

На період поховання вказує те, що знайдені візантійські монети відносяться до царювання Маврикія(582-602) і його найближчих наступників аж до Константа II (641-668). На перському блюдівикарбуваний профіль Шапура II (309-379), на грецькому блюді - напис єпископа міста Томи, який жив на початку VI століття.

Зберігається Перещепинський скарб в російскому Ермітажі.