ЗУБАРИК СТЕГНУВАТИЙ

Merodon femoratoides Paramonov, 1925

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Двокрилі (Diptera), родина — Дзюрчалки або Повисюхи (Syrphidae).

Природоохоронний статус
Вразливий вид з розірваним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні
Пд. Греція, Туреччина, Пн. Африка; Україна: Крим (Гончарне, Сімферополь, околиці Судака, с. Курортне, Карадазький ПЗ).

Чисельність і причини її зміни
З околиць Севастополя, звідки описано вид, а також з Сімферополя, де вид зустрічався у 1920 рр. сучасних знахідок немає. З-під Судака відомий тільки за 3 екземплярами, зібраними на початку 1980-х рр. В Карадазькому заповіднику є подекуди досить звичайним, але одразу за його межами (с. Курортне) є вкрай рідкісним. Відмічено багаторічні коливання чисельності, пов'язані з погодними умовами. Карадазька популяція є однією з найчисленніших у світі. З Криму відомо 174 екземпляри виду. Лімітуючим чинником є стан кримських популяцій видів кормових рослин, цибулинами яких живляться личинки.

Особливості біології та наукове значення
Мешкає у нижніх лісостепових поясах обох макросхилів Кримських гір. Стації перебування — листяні ліси з переважанням дуба та фісташки: на галявинах, стежках, у зімкнутому та розрідженому деревостані. Імаго живляться на квітках Ornithogalum ponticum Zahar., Seseli tortuosum L. та Bupleurum sp. Самка відкладає яйця в ґрунт. Личинка першого віку активно шукає цибулини дикоростучих лілієцвітих та, проникнувши в них, живиться м'якими тканинами. Личинка третього віку заляльковується в ґрунті.

Морфологічні ознаки
Великі, доволі волохаті кремезні мухи із смугастим черевцем; задні стегна сильно потовщені та вигнуті, з апіковентральним зубчиком. Добре відрізняється від близьких видів роду поєднанням своєрідного забарвлення з переважанням охристих тонів та сильно потовщених стегон.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Мешкає на території Карадазького ПЗ. Слід провести спеціальні дослідження щодо виявлення інших популяцій виду, уточнити кримську частину його ареалу, а також організувати ентомологичні мікрозаповідники (можливо, як філіали Карадазького) з постійним моніторингом. Продовжувати вивчення біології виду в природному середовищі, а також спроби його розведення в штучних умовах. Посилити заборону на збір гарноквітучих лілейних і амарилісових, а також на знищення асоціацій з їх участю, припинивши знищення диких видів цибулинних рослин, якими живляться личинки виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Спроба розведення виду в лабораторних умовах (Кара-Даг, 1997 р.) закінчилася невдачею; було одержано яйця від живих самок та личинок, що вийшли з яєць і якийсь час живилися в цибулинах Ornithogalum ponticum.

Господарське або комерційне значення
Відомостей немає.

Основні джерела інформації
Paramonow, 1925; Hurkmans, 1993; Попов, 1999; Vujic, Simic & Radenkovic, 2000; Попов, 2003.