Чорнобиль: заповідник замість зони відчуження

Через 30 років з'явилася надія відродити території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Площа Чорнобильської зони відчуження - 2600 квадратних кілометрів. Для порівняння - як Люксембург. Це 260 тисяч гектарів. Тобто 9,2% площі Київської області - майже одна десята її частина!

Це величезна територія з унікальним чорноземом, водоймами і лісами. Колись тут вирощували сільгоспкультури, ловили рибу, полювали на дичину, збирали гриби-ягоди. На території теперішньої зони відчуження розташовувалися 2 міста і 6 сіл і селищ, в яких в цілому проживали близько 75 тисяч осіб.

До аварії сюди стікалися молоді фахівці з усього Союзу, будувалися підприємства, розвивалася інфраструктура. А потім трапилася катастрофа, яка забрала безліч життів, перекреслила мрії і надії громадян, змінила їх долі. А колись квітучий і бурхливо розвивається край перетворила в мертву зону.

З тих пір пройшло 30 років. У дітей, що народилися в рік аварії, вже є свої діти. У підсвідомості громадян міцно закріпилося, що Чорнобильська зона - це заборонена територія, де нічого немає і вже ніколи не буде.

І ось, через стільки років, нарешті з'явилася надія відродити цей край! 26 квітня, в річницю трагедії, Президент України підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Головна мета створення заповідника - зберегти в природному стані екосистему Полісся, підвищити бар'єрні функції зони відчуження, стабілізувати водний режим і очистити забруднені радіонуклідами території.

Крім того, 6 червня була завершена вивантаження відпрацьованого ядерного палива з енергоблоку №1 ЧАЕС. До цього від ядерного палива були повністю звільнені енергоблоки № 2 і № 3. Роботи тривали довгих 9 років і зараз ці блоки вже не мають статусу ядерної установки, а вважаються об'єктами по поводженню з радіоактивними відходами.

Наступний етап - зняття їх з експлуатації. Ці дві події - перші серйозні кроки на шляху відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок найбільшої в історії техногенної катастрофи. У 1945-му році постраждалі від ядерних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі були схожі на випалену пустелю, а через 35 років в цих містах вже нічого не нагадувало про те, що трапилося.

Зараз на цьому місці сучасні мегаполіси з розвиненою інфраструктурою і промисловістю. Звичайно ж, порівнювати наслідки скидання двох атомних бомб з масштабами чорнобильської катастрофи некоректно, але я навів це як приклад того, що немає нічого неможливого. Все має свій кінець і свій початок, а радіоактивні речовини свої періоди напіврозпаду і повного розпаду.

Період напіврозпаду цезію, до слова, якраз 30 років. Тобто, відродження чорнобильської зони - не слабкий світло в кінці тунелю, а вже цілком конкретна перспектива. А це, як я згадав спочатку, - одна десята частина земель Київщини

Джерело: 24tv.ua