МЕДОБОРИ. ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Природний заповідник, організований в 1990 р. на сході області, у межах Гусятинського і Підволочиського районів. Загальна площа заповідника становить 105.17 км2, з яких 10.00 км2 — площа філії “Кременецькі гори”, що знаходиться в Кременецькому районі на півночі області. На території заповідника розташоване унікальне геологічне утворення Подільської височини — Товтри, вузьке горбкувате пасмо (із крутими західними і пологими східними схилами), що піднімається над навколишньою територією на 50–70 м. За походженням Товтри — це 170-кілометровий бар’єрний риф, що складається із залишків організмів з вапняним кістяком (моховинок, молюсків, коралів, водоростей). Він утворився 15 млн. років тому в сарматському морі, що існувало на зовнішньому краю Карпат упродовж кількох мільйонів років. Сучасні Товтри являють собою ланцюг пагорбів (найвищий — гора Бохіт, 414 м) з безліччю мальовничих скель на їхніх вершинах і схилах. Вапнякові породи сприяють розвитку в заповіднику карстових процесів. Тут утворилася 200-метрова печера Перлина, що одержала свою назву від кальцитових кульок, що зустрічаються на її стінах і нагадують перли. Ліси, що вкривають понад 90% території, буяють медоносними рослинами, що дали назву заповіднику. Серед розмаїття деревних рослин переважають бук і граб, хоча також зустрічаються ясен, явір, клен, липа, черешня, в’яз, береза, сосна та осика. Невеликі безлісні ділянки, вкриті степовою, лучно-степовою і наскельною рослинністю, дивно урізноманітнюють і підсилюють мальовничість природних ландшафтів. На теренах заповідника росте понад 800 видів вищих судинних рослин. Із представників тваринного світу тут живуть олень, козуля, дикий кабан, лисиця, куниця, борсук. Якщо дуже поталанить, то можна зустріти і лося.