ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК. Споруд жений за часів Київської Русі (11–12 ст.) у м. Любечі літописному. Знаходився на невеликому майданчику високого (близько 40 м) пагорбу лівого берега Дніпра біля гирла річки Гончарівки. Площа 0,3 га. Поселення на цій території з’явилися в ранньому залізному віці (милоградська культура). З речових знахідок до того часу відноситься верхня частина рукоятки з різним зображенням грифона скіфського типу. В перші сторіччя нашої ери тут існувало городище зарубинецької культури, у 8–9 ст. – роменського типу. Після входження до складу Київської Русі на городищі з’являються укріплення, під підошвою яких виявлено культурний шар з керамікою типу Луки-Райковецької 9 ст. У2-й половині 11 ст. було здійснено нову реконструкцію любецьких укріплень. Замок оточували вали, тіло яких складали спеціальні дубові зруби-городні, заповнені глиною. На гребені валу стояли потужні дубові стіни-заборола з бойовими вежами на найвразливіших ділянках оборони. До стін примикали житлові зруби-кліті з плоскими дахами, які служили бойовими майданчиками.
Пологі східці з колод на стовпах вели на стіни прямо з двору замку. Вздовж стін були вкопані в землю великі мідні казани для «вару» – окропу, яким поливали ворогів під час штурму.
Замок оточував ремісничий посад, захищений валом і ровом. У південній частині валу, що проходив по великій западині і ділив посад на дві частини, був в’їзд до замку. Він проходив через підйомний міст. Крута дорога від мостової вежі до головної брами фортеці була вимощена колодами. Неподалік від мостової вежі виявлено залишки кузні 11–12 ст. Головна брама містилася в подвійній вежі і мала вигляд досить глибокого тунелю (довжина близько 6 м) з трьома заслонами, які утруднювали шлях ворогу. За брамою знаходилося невелике подвір’я, де постійно перебували вартові. Звідси спеціальний хід вів на стіни, тут же розміщувалися невеликі приміщення сторожі. Зліва від вимощеної дороги, за глухимтином містилася господарська частина. Замок міг витримати тривалу облогу, оскільки запасами, що зберігалися тут, можна було протягом року забезпечити 200–250 чол. У центрі подвір’я стояла не зв’язана з фортечними стінами чотирикутна вежа-донжон. На випадок облоги вона могла служити другою брамою і водночас останнім пристанищем для захисників замку. В глибоких підвалах вежі були викопані ями-сховища для зерна й води. Господар вежі контролював усе життя замку, бо тільки через неї можна було потрапити до князівського чи господарського двору. Головною спорудою замку був князівський триповерховий палац з трьома теремами. На першому поверсі палацу було багато приміщень-жител для челяді і господарських служб. Тут же був викопаний підземний хід. Другий (парадний) поверх мав галерею-сіни й велику князівську палату, прикрашену оленячими і турячими рогами і круглими майоліковими щитами з отворами в центрі, в якій могло вміститися до ста столів. Ймовірно, що саме тут відбувся Любецький з’їзд 1097 давньоруських князів. Поруч з палацом стояла дерев’яна церква (6,5 X 6,5 м). Біля неї виявлено третій підземний хід. Східну частину замку займав цвинтар.
Як свідчать археологічні дослідження, окремі будови замку мали покрівлю з свинцевих листів. У 1960 досліджено цілий ряд рядових жител різних типів (двоповерхових, одноповерхових, напівземляночних, злегка заглиблених, однокамерних і двокамерних), площею від 9 до20м2 кожне. Опалювалися вони глинобитними печами. Одне з розкопаних жител належало майстру-ювеліру. Це напівземлянка, квадратна в плані (3,75 X 3,75 м), поділена перегородкою на дві частини. Тут виявлено чимало цілих і фрагментованих тигельків,уламків мідного дроту і мідних предметів. У центр, частині замку 1948 розкопано житло косторіза 11 ст., де виявлено шиферні прясла, уламки скляних браслетів, залізні ножі, кістки домашніх і диких тварин, роги оленя й лося з слідами розпилювання. Тут же знайдено різні вироби з кістки: ручки ножів, проколки, трубочки, кістяний молоток. Досліджені рештки майстерень по виготовленню прясел і скляних браслетів (зібрано 207 фрагментів). Майже водночас з виробництвом скляних браслетів (20–30-і pp. 12 ст.) почалося виготовлення полив’яного посуду. На території замку виявлено близько 400 уламків полив’яного посуду, з яких реконструйовано 175 повних форм (горшки, миски, глечики, бокали, чашки тощо), які склали цікаву колекцію столового посуду багатої вотчини 12 ст.; предмети озброєння (перехрестя меча, обривки кольчуги, бойова сокира, булава, наконечники списів і стріл); землеробські знаряддя праці (наральники, серпи та ін.); побутові речі. Серед останніх виділяються 5 шиферних пряслиць з написами 11–13 ст. Одна з них зроблена майстром-каменярем Іванком. Утайнику виявлено срібні гривни і золоті та срібні прикраси: срібні пластинчасті і стулчасті браслети, буси, бляшки з перегородчастою емаллю, персні, колти, скроневі кільця тощо.
Дослідження дитинця Любеча літописного дозволило створити повну уяву про феодальний замок 11 ст. з його плануванням і розміщенням військ і господарських об’єктів.
