Місто (7.6 тис. жителів), центр Зборівського району, розташований на берегах р. Стрипа. Поселення під назвою Верхостав у районі сучасного міста відомо з XII ст. В історичних документах Зборів вперше згадується на початку XIV ст. як частка села польських дворян Зборовських, потім — Вишневецьких. З народженням в 1624 р. Яна Собєського село переходить у його власність. Ставши польським королем, в 1689 р. він надає Зборову Магдебурзьке право. Подія, що зробила Зборів відомим, відбулася за 40 років до цього. В 1649 р. з Любліна на порятунок Збаража, обложеного військами Б. Хмельницького і кримського хана Гірея, виступило 30-тисячне військо на чолі з королем Яном II Казимиром. Послабивши, але не знявши облогу, українські і татарські війська рушили їм назустріч і в районі Зборова відбувся бій, що увійшов в аннали історії як Зборівська битва. Впродовж двох днів війська Б. Хмельницького і хана Гірея захопили Зборів і поставили королівську армію на грань краху. Але король, переманивши на свою сторону хана, перетворив настільки близьку перемогу на піррову. Б. Хмельницький був змушений підписати невигідний Зборів- ський договір, що передбачав у т.ч. зняття облоги Збаража. Визначними пам’ятками нинішнього охайненького Зборова є Преображенська церква і дзвіниця (1749 р.), ратуша (XX ст.) і пам’ятник Б. Хмельницькому (1964 р) на території музею Зборівської битви, відкритого до 350-річчя події в 1999 р.