СОСНИЦЯ

СОСНИЦЯ – давньоруське місто-фортеця в Чернігівській землі. Вперше згадана в Іпатіївському літописі під 1234, коли Данило Галицький, подаючи допомогу київському князю Володимиру Рюриковичу в боротьбі з чернігівським князем Михайлом Всеволодовичем, оволодів містом і на князівський стіл посадив Мстислава Глібовича. Виникло на початку 12ст. як фортеця, що контролювала переправу через річку Убідь на Чернігівському шляху. Топонім Сосниці утворено за допомогою зменшувального суфікса – «иця» від давньоруського сосна, часто вживаного на Поліссі, коли йшлося про дерево з бортю, дуплом. У 1239 зруйнована ордами Батия. Ототожнюється дослідниками з городищем Замок у центрі м. Сосниці, на правому березі річки Убідь, трохи вище мосту пошляху до міста Кролевця. Городище 12–13 ст. мало овальноподібну форму. Товщина культурного шару сягає кількох метрів. Безпосередньо за валом Замку знаходився укріплений посад. Розкопками виявлені житла 12–13 ст.– прямокутні напівземлянки, заглиблені у грунт до шару піску з печами. Серед знахідок – висяча свинцева печатка Святослава Ольговича.