Місто (151.3 тис. жителів) республіканського значення, розташоване на західному березі Керченської протоки, що з’єднує Чорне та Азовське моря. На території нинішньої Керчі, яка майже на 40 кілометрів витягнулася уздовж уз рідат. На її вершині, куди ведуть 432 сходинки Великих Мітрідатських схо дів (1840-і рр., архітектори Г. Торрічеллі, О. Дігбі), збереглися залишки акрополя, і на честь визволителів Керчі під час Великої Вітчизняної війни встановлений тригранний Обеліск Слави (1944 р., архітектор М. Гінзбург). Інша знаменита пам’ятка античного Пантікапея, що в V ст. припинив своє існування після нищівного удару гунів, розташована у селищі Аджимушкай, що нині входить у міську смугу. Це відкритий у першій половині XIX ст. 17-метровий пагорб Царського кургану (IV ст. до н.е.), що складається з похоронної камери, до якої веде 36-метровий коридор з високим пірамідоподібним зводом. Недалеко від нього знаходиться величний меморіальний ансамбль “Героям Аджимушкая” (1982 р., скульптори Є. Горбань, Б. Климушко, архітектори С. Миргородський, В. Сенцова), розташований біля входу в підземний музей Аджимушкайських каменоломень, що стали пам’ятником мужності і стійкості в боротьбі з фашизмом. У VI ст. містом володіли візантійці, які називали його Боспором, а через сторіччя його захопили хазари. В Х-ХІІ ст. місто входило до складу Київської Русі і називалося Корчев. Тоді, біля підніжжя гори Мітрідат був побудований прекрасний собор Пророка Іоанна Хрестителя та Предтечі Господня (Х-ХІУ ст., з прибудовами XIX ст.). У 131В р. місто знову міняє хазяїв і назву — воно стає генуезькою колонією Черкіо, що проіснувала до 1475 р., коли була захоплена Туреччиною. Про три сторіччя турецького панування тут нагадує побудована для стратегічного контролю над Керченською протокою і жодного разу не використана як фортифікаційна споруда фортеця Єні-Кале (1703 рр.). З 1774 р. місто входить до складу Російської імперії, під час Кримської війни його ненадовго захопили (1855 р.) англійці, а з розвитком капіталізму Керч поступово перетворюється на важливий торговельний і рибальський порт. У місті збереглося багато пам’ятників радянського періоду, а в роки незалежності на початку центральної вулиці, переобладнаної в пішохідну, встановили стилізовану під античну колону, увінчану гербом Керчі. Нині у місті працюють історико-археологічний і етнографічний музеї, картинна галерея, розташована в особняку початку XIX ст., а також іхтіологічний музей рибного господарства і океанографії.

 


Останні матеріали