Будівля замикає перспективу центральної розпланувальної осі центру Львова - проспекту Свободи. Знаходиться неподалік будинку старого міського театру Скарбека.Новий міський театр зводився в 1897-1900 pp. за проектом львівського архітектора Горголевського, який переміг у конкурсі. Перша вистава відбулася 4 жовтня 1900 p., але оздоблювальні роботи тривали ще вісім років. Вдале містобудівне розташування споруди по осі проспекту, прокладеного вздовж р. Полтви, потребувало складних інженерних заходів щодо влаштування фундаментів у болотистому ґрунті. Необхідні розрахунки були виконані фахівцями Львівської політехніки. Традиційні цегляні конструкції потинькованих стін доповнюють металеві кроквяні ферми над залом та двошарнірні арки над сценічною частиною (прогін - 20 м, стріла - 10 м). Ці та інші металеві конструкції перекриттів були виготовлені в Польщі.В основу просторової композиції компактної прямокутної споруди покладено апробований у кращих європейських театрах прийом виділення об'ємів сцени та залу для глядачів, оточених по периметру вестибюлями, фойє і службовими приміщеннями. Традиційними для театрів кінця XIX ст. є форми неоренесансу, введення в оздоблення розкритих для огляду з усіх боків фасадів великомасштабного ордера та скульптури. Тектонічно фасади поділяються на три яруси: нижній - у вигляді рустованого подіуму; середній (двоповерховий) - оздоблений колонами та пілястрами коринфського ордера; верхній - з аттиків і фронтонів, прикрашених статуями, обелісками, рельєфами. У масиві споруди домінує підвищена сценічна частина, перекрита великою чотиригранною банею з ліхтариком. На головному, завершеному трикутним фронтоном південному фасаді між бічними пілонами влаштовано трипрогонову аркову лоджію, з'єднану з фойє 2-го ярусу.Над скульптурним і живописним оздобленням театрального будинку працювали видатні тогочасні митці. Скульптура на головному фасаді має алегоричний характер. У нішах-екседрах пілонів встановлено алегоричні фігури "Комедії" різця Т. Баронча і "Трагедії" - А. Попеля, який також є автором горельєфу міфологічного змісту в тимпані фронтону. На тлі горизонтального аттика, прикрашеного декоративними щитами та рельєфами роботи С. Вуйцика, виділяються фігури муз. Фасад увінчують три величні мідні скульптури, створені талановитим українським скульптором Петром Війтовичем: крилаті постаті "Слави" - над фронтоном, "Музики" і "Поезії" - над пілонами.Парадні приміщення театру щедро прикрашено мармуром, позолотою, ліпниною й живописом. Стилістика оздоблення збігається з харакгером фасадного декору. Вестибюль з вишуканими тримаршовими сходами та світловим плафоном розмалював колектив митців під керівництвом Т. Попеля. Живопис фойє присвячений тематиці польської драматургії. Підвісний плафон глядачевого залу з зображеннями дев'яти муз і "Тріумфу Слави" разом з панно над сценою намалював С. Рейхан. Живописне оформлення великого триярусного залу на 1800 місць доповнює сценічна завіса з композицією "Парнас" пензля Г. Семірадського.Будинок львівського театру є однією з найкращих видовищних споруд на терені України.
Т. О. Трегубова
