Розташовані на високому стрімкому і стометровому лівому березі р. Джурин села Нирків (1.0 тис. жителів) і Нагоряни (595 жителів) Заліщицького району — все, що залишилося від Червоногорода — одного з найстаріших українських міст, столиці могутнього Червоногородського князівства, що граловажливу роль на Поділлі. Свою назву місто одержало завдяки гірським породам з величезним вмістом заліза, що утворилися майже 400 млн. років тому. Розмиваючись, вони забарвлюють крутий схил долини річки Джурин у яскраво червоний колір, що у сполученні із зеленим кольором рослинності створюють незвичайну і заворожливу колірну гаму. В ХIV–ХV ст. Червоногород був столицею однойменного повіту Подільського воєводства і стає центром полонізації округи. Тут знаходилася найстаріша католицька парафія з ве-личезним костелом, побудованим в XIV ст. (нині зруйнованим). В XV–XVII ст. королівськими старостами Червоногорода були Бучацькі, Язловецькі і Даниловичі. Історію міста протягом останніх трьох сторіч персоніфікує замок, побудований на початку XVIII ст. Він був зведений на місці старого дерев’яного замку на правому березі Джурина. Річка в цьому місці утворила незвичайно глибокий (майже кілометровий) вузький меандр, практично повністю оточивши своїми водами і високим лівим берегом пагорбок із замком та створивши унікальну для теренів України природно-архітектурну композицію. Незабаром італійський архітектор спрямив природне русло річки, спроектувавши і побудувавши надзвичайно мальовничий 16-метровий каскадний водоспад, що приводить у захват екскурсантів. Замок кілька разів міняв власників і перебудовувався. В 1870-ті роки він за проектом львівського архітектора Ю. Захаревича був перероблений на палац, який ще сто років потому вражав своїм зовнішнім і внутрішнім оздобленням. Під час Першої світової війни він був розграбований російськими військами, а з часів встановлення радянської влади почалося його запустіння і руйнування. Дві вцілілі високі зубчасті потріскані білосніжні вежі замку-палацу з німим докором нагадують про неординарну історію цього місця.