Селище (4.0 тис. жителів) Яремчанської міськради, розташоване на берегах р. Прут. Вважається, що поселення виникло у XVII ст. як присілок Микуличина, розташованого нижче за течією ріки, а назву отримало від прізвиська моторного армійського дезертира Ворохти, який прислужував першим поселенцям. Найстаріша селищна споруда — один із кращих зразків гуцульської дерев’яної народної архітектури — церква Різдва Богородиці, перенесена до Ворохти в 1780 р. із села Яблуниця. У крихітному за нинішніми мірками храмі, де іконостас знаходиться чи не на відстані витягнутої руки і збереглися фрагменти настінних розписів XIX ст., витає атмосфера домашнього сільського затишку. Поруч із церквою розташована двох’ярусна дерев’яна дзвіниця, у якій розмістиласяекспозиція церковного музею. Після першого поділу Польщі ці землі увійшли до складу Австрійської імперії. Важливим імпульсом у розвитку селища стало спорудження в 1894 р. залізниціСтаніславів (Івано-Франківськ-Яремча-Ворохта-Рахів, віадуки якої експлуатуються дотепер. Завдяки австрійській армії Ворохта почала розвива-тися як центр зимового спорту — військовослужбовці 9-го корпусу проходили тут узимку курс їзди на нартах. На початку XX ст. у Ворохті з’являється перший притулок (“Чорногірський”) для туристів і ресторан, була побудована більша дерев’яна Миколаївська церква. Між світовими війнами Ворохта стає популярним курортним містечком, тут з’являються вілли заможних людей і пансіонати. В 1960-х роках у селищі побудована туристична база “Україна” з добре обладнаним спортзалом і серією лижних трамплінів, де часто проходили спортивну підготовку спортсмени різних збірних команд СРСР.