Крехів – велике село, яке бере свій початок від часів Київської Русі, хоча перша письмова згадка про нього належить до 1456 року. Неповторні краєвиди Яворівського національного природного парку роблять Крехів привабливим місцем для зеленого туризму. При в’їзді до населеного пункту знаходиться невелика каплиця, збудована на початку XX століття. У самому центрі села розташована яскрава перлина українського сакрального зодчества — церква Святої Параскеви П’ятниці, збудована у 1724 році архітектором Іваном Хомюком.

У храмі зберігається шестиярусний бароковий іконостас роботи І. Рутковича, створений у 1689 році. Поруч із церквою знаходиться дерев’яна дзвіниця того самого періоду. Найбільшою гордістю Крехова є величний комплекс греко-католицького василіанського монастиря Святого Миколая, що був заснований близько 1618 року. За півтора кілометра від сучасного монастирського комплексу знаходиться древній печерний монастир. Неподалік від монастиря, серед столітніх буків, знаходиться цілюще джерело, над витоком якого побудовано каплицю Пресвятої Богородиці.

За легендою, саме тут було об’явлення Богородиці, яка передрекла знищення монастиря «червоними бісами» і зникнення джерельної води на час занепаду. На початку XVII століття монастир було перенесено на сучасне місце розташування, під горою Побійною. Монастирський комплекс, що складався з двох храмів та монастирських келій, став важливим релігійним центром, який виконував і захисну функцію під час набігів татарських орд. У 1661-1687 роках було побудовано величні кам’яні мури та башти, відновлені зараз. У 1721-1737 роках було зведено сучасну кам’яну церкву Святого Миколая та келії.

До Другої світової війни у храмі зберігалися полотна італійського живописця М. Альтамонте. За таємничих обставин вони зникли. Зараз у монастирській церкві зберігаються дві чудотворні ікони — Матері Божої Верхратської та святого Миколая-Чудотворця. У середині XVIII століття було збудовано величну центральну браму монастиря та дзвіницю. Монастир перетворився на важливий релігійний центр, чому сприяла розміщена у його стінах друкарня. У 1648 році в монастирі побували козацькі загони гетьмана Б. Хмельницького, щоб помолитися за успішний штурм Львова. Цікаво, що в монастирі надавали допомогу смертельно пораненому, при штурмі львівського Високого Замку полковнику Максиму Кривоносу. На горі Побійній знаходиться старовинне кладовище монахів-василіан, засноване у XVIII столітті. Поряд є символічна могила односельчанам, які загинули у лавах Української Повстанської Армії.

На горі також розміщується монументальний комплекс «Хресної дороги», присвячений страстям Христовим під час сходження на гору Голгофу. Перші дерева були посаджені тут за наказом польського короля Яна III Собеського, який любив бувати у монастирі. На початку XX століття алеї було засаджено молодими деревами, привезеними за наказом митрополита Андрія Шептицького з Італії. У 1946 році монастир було ліквідовано. До часу відновлення державної незалежності України у приміщеннях монастиря розташовувався інтернат для психічно хворих дітей. З 1991 року монастир було відновлено. Зараз тут знаходиться Вища духовна василіанська семінарія. У Крехові також можна оглянути мальовничу місцевість виселеного хутора Голуби, що розміщується коло монастиря. З 1944 року розпочалося будівництво найбільшого у Східній Європі танкового полігону — Яворівського. Усі населені пункти, що межували з ним, були насильно виселені та зруйновані. Одним з таких став і хутір Голуби. Радянська влада розпочала будівництво полігону ще в 1939 році. Після Другої світової війни будівництво і розширення його площ продовжилося. Було виселено понад 70 тисяч мешканців.

 


Останні матеріали