Село (802 жителі) Володарського району, розташоване на правому березі р. Тарган. Воно було засноване в середині XVI ст., а через три століття стало власністю відомого інженера шляхів сполучення, дійсного статського радника В. Голубева.
Після його смерті в 1903 р. спадкоємці вирішили увічнити батькову пам’ять побудовою церкви. Її проект і наступне будівництво здійснив архітектор В. Покровський, згодом відзначений за цю споруду званням академіка архітектури. Будівництво Покровської церкви, розташованої на ледь помітному пагорбку неподалік від ставка, було завершено в 1908 р. У прибудованій до неї каплиці перепоховали прах В. Голубева. Величезний і величний храм, що зовсім не відповідає розмірам села, виконаний у найкращих традиціях російської архітектури рубежу ХІХ–ХХ ст. Пластичність його композиції вдало підкреслюється виразним декором і творами монументального мистецтва. Фресковий живопис (художник В. Пермінов) і мозаїки (виконані в Петербурзі в майстернях В. Фролова), створені за ескізами М. Реріха. Мозаїки, що прикрашають головніфасади церкви (“Покрова”) і каплиці (“Нерукотворний Спас”), підкреслюють композиційно-стильову єдність Покровської церкви. У радянські роки церква була закрита і довгий час використовувалася для господарських потреб. У часи перебудови з ініціативи Р. Горбачової — дружини останнього керівника СРСР, церква була відновлена, а неподалік від її огорожі встановлений пам’ятник В. Голубєву. На початку 1990-х рр. Покровська церква знову стала діючою.
