БОЛОТНИЦЯ

БОЛОТНИЦЯ (у 18-19 ст. - Блотниця) село Талалаївського р-ну, центр сільради. Розташ. на лів. березі р. Лисогору (лівої прит. р. Удаю), за 18 км від райцентру, за 9 км від однойменної залізнич. ст. 298 дворів, 728 ж. (1996). Вперше згадується 1629. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку, до Роменського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923). 1666 - 15 госп. селян, які «орали на 2-х волах»; козакине показані. У 1737-35 госп. селян, 84 госп. козаків (25 виборних, 59 підпомічників), 14 госп. козачих підсусідків. Вільне військове село, "до ратуші прислушаюче". 1738 голова правління гетьманського уряду О. І. Румянцев віддав його на уряд полковнику Семену Полозову, який був тоді в Глухові на посаді генер. підскарбія. 1750 б.т. Д. М. Затиркевич володів у Б. 6 дворами селян, мав там житловий будинок. 1751 гетьман К. Розумовський віддав Б. генер. підскарбію М. В. Скоропадському, від якого Б. перейшла до його сина ротмістра П. М. Скоропадського. 1780 власниками селян були: спадкоємці померлого П. М. Скоропадського - 36 дворів (51 хата); військ, т. І. Д. Затиркевич - 8 дворів (12 хат); б.т-ші Андрій та Іван Мазараки –14дворів (18 хат); 29 бдв. хат (з 36) належали чотирьом значк. т-шам Кондратенкам; у селі наліч. також 65 дворів (133 хати) козаків. 1796 частина села, що належала раніше П. М. Скоропадському, перейшла до його племінників- Михайла і Петра Яковичів Скоропадських. 1797 в Б. (з хуторами) наліч. 843 душі чол.статі податкового населення, діяла дерев. Троїцька ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). Наприкінці 18 ст. частина селян належала синам (Івану, Павлу і Петру) Д. І. Затиркевича (до якого перейшла і частина спадщини П. М. Скоропадського), а також його онуку Олександру Івановичу; за останнім 1816 рахувалося 58 душ селян. Згідно з реформою 1861 в Б. створене Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковувано 9 сільс. громад (756 ревіз. душ); козаки Б. підлягали Никонівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Б. 1867 стала волосним центром 1-го(1837-1865),пізніше (1865-1923) - 2-го стану. 1886 –113дворів селян- власників, які входили до 5-ти громад (Граббе, Затиркевича, А. Мазараки, І. Мазараки, Оксамитної), 209 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 347 хат, 1871 ж.; діяли: дерев, ц-ва, земське початкове училище (засн. 1865; у віданні земства з 1873), 5 шинків, 3 крамниці, базар по понеділках, вод. млин, 32 вітряки, 6 олійниць. 1890 відбувалися 3 ярмарки на рік (14 вересня, 6 грудня та на Трійцю). 1910- 490 госп., з них козаків - 299, селян-153, євреїв - 16, ін. непривілейованих - 5, привілейованих - 17, наліч. 2847 ж., у т.ч. 27 теслярів, 7 покрівельників, 18 кравців, 13 шевців, 1 столяр, 5 ковалів, 1 слюсар, 2 чинбарі, 136 ткачів, 9 візників,222 поденники, 43 займалися інтелігентними та 238 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 3156 дес. придатної землі. Діяли: нова дерев, ц-ва (1899), земське початкове училище, в якому навчалося 138 хлопч. (1812), жіноча церковнопарафіяльна школа (1899). Землевласники Б.: поміщики І. П. Барановський, М. П. Власова, П. X. Граббе, С. С. Затиркевич, О. Іваненко, Д. Ф. Кондратенко, Мазарака, М. Назаренко, А. ГГ. Оксамитна. Під час утворення округів Б. 1923 відійшла до Роменського округу.


    фейсбук