МАЛА ДІВИЦЯ

МАЛА ДІВИЦЯ - смт Прилуцького р-ну, центр селищної ради, якій підпорядковані села Клеці, Новий Лад, Перше Травня, Шевченка. Розташ. на р. Галці (правій притоці р. Удаю), за 18 км від райцентру і за 2 км від залізнич. ст. Галка. 42 вулиці, 1168 будинків, 2309 ж. (2000). Уперше згадується 1628. Входила (1649) до Дівицької сотні, яка 1654 вже не існувала; з початку 50-х pp. 18 ст. входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Малодівицького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл.(1932-62), до Прилуцького р-ну (з 1962). Засн. кн. Вишневенькими. Свою назву село отримало від старої назви р. Галки - Дівиці. Існує легенда про виникнення назви М. Дівиця і В. Дівиця. Терит. де розташ. ці села, у 17 ст. належала Вишневецьким. Управитель з наказу магната утворив дві економії: одну, де тепер Мала, другу, де Велика Дівиця. Цей управитель мав двох дуже некрасивих дочок, котрі так і залишилися до кінця свого життя в дівках. Помираючи, управитель заповідав старшій дочці економію, ту що за річкою, а меншій - ту, де жив сам. Після смерті батька сестри жили, кожна при своїй економії, а села, які там утворилися, з того часу почали зватися Малою (менша дочка) й Великою (старша дочка) Дівицями. Вільне військове село до того, як прил. полковник Дм. Горленко надав його колишньому полковому хорунжому Семену Даценку (близько 1700), а потім відібрав собі і володів ним до 1708. У 1709 гетьман І. Скоропадський Гамаліївському монастиреві в складі Дубовогаївського староства. У 1737 - 69 госп. селян, 5 госп. підсусідків, 33 госп. козаків (15 виборних, 18 підпомічників),36госп. козачих підсусідків. 1769 наліч. 480 власницьких і 43 державних селян, 146 козаків. У 1780 - 82 двори (133 хати) і 11 бдв. хат селян, 13 дворів (16 хат) і 5 бдв. хат підсусідків, 22 двори (42 хати) козаків. 1797 наліч. 683 душі чол. статі податкового населення; діяла дерев. Троїцька ц-ва (перша ц-ва збудована до 1725). У церковнопарафіяльній школі, яка діяла з 1815, навчалося щороку 50 учнів. Поряд з М.Д. у середині 18 ст. поселена Малодівицька слобідка, яка належала спочатку О. Л. Закревському, а потім прил. полковнику О. Я. Якубовичу. В ній 1753 значилося 31 двір і 23 бдв. хати селян, 1 хата підсусідків, а 1780 - 18 дворів (23 хати) селян і 3 двори (6 хат) козаків.Згадувалася слобідка і 1797, коли в ній було 182 душі чол. статі податкового населення. Пізніше слобідка злилася з М.Д. У 1859 - 306 дворів, 1872 ж. У 19 ст. поміщиками М. Д. були Г. М. Болгаров, В. М. Філонова, Г. М. Макаров. У 1861-66 pp. у М. Д. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковані 3 сільс. громади (360 ревіз. душ). Козаки, державні та казенні селяни підлягали Рудівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей М. Д. 1867 стала центром волості3-го стану. 1886 в селі наліч. 352 двори селян-власників, які входили до 3-х сільс. громад (Макарівська, 1-а й 2-а Болгарівська), 7 дворів селян державних, 235 дворів селян казенних, 68 дворів козаків,6дворів міщан та ін., 515 хат, 2650 ж.; діяли: нова дерев. ц-ва, шинки, 2 крамниці, З кузні, 46 вітряків, 6 олійниць. 1890 засн. лікарський пункт з приймальною палатою на 8 ліжок (1900). 1910 - 606 госп., з них козаків - 89, селян - 484, євреїв - 7, ін. непривілейованих -11, привілейованих - 15, наліч. 3668 ж., у т.ч. 10 теслярів, 8 кравців, 8 шевців, 1 столяр, 6 ковалів, 2 слюсари, 1 чинбар, 363 ткачів, 1 візник,28поденників, 22 займалися інтелігентними та 111 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 4721 дес. придатної землі. Діяли: дерев. Троїцька ц-ва (закрита за часів рад. влади), 1-ше й 2-ге (засн. 1911) земські початкові однокласні училища, змішана школа грамоти, б-ка; в 1-му училищі навчалося 106 хлопч. і 56 дівчат, у 2-му - 60 хлопч. і 47 дівчат (1912). У 1923-30 pp. М. Д. - центр сільради. 1925-787 дворів, 3985 ж.; 1930 - 780 дворів, 3639 ж. 1924 створена перша артіль «Плуг і молот». 1927 - семирічна школа, клуб, хата-читальня. 1928 біля села побудована залізниця Прилуки - Ніжин. 1930 через село прокладено шосе. 1929 організовано с.-г. артіль ім. Кірова, 1931 - МТС, 1943 колгосп ім. Чапаєва. 1949 в М. Д. два колгоспи: ім. Кірова, який мав 2214 га землі (1220 га орної), 281 двір, 1289 ж. (583 чол. працездатних), 5 рільничих бригад, 22 ланки, 2 тваринницькі ферми, 1 автомашину, наліч. в.р.х. - 260, свиней - 183, овець - 60, коней - 69, птиці - 363, бджіл - ЗО сімей; працювали механ. млин і вітряк, крупорушка, кузня; колгосп ім. Чапаєва мав 2244 га землі (1288 га орної), 452 двори, 1504 ж. (703 чол. працездатних), 7 рільничих бригад, 46 ланок, 2 тваринницькі ферми, 2 автомашини, наліч. в.р.х. - 252, свиней 212, овець - 135, коней - 82, птиці - 330, бджіл- 94 сім'ї; працювали механ. млин і вітряк, крупорушка, теслярська майстерня, кузня. 1970 в колгоспі ім. Кірова наліч. 16 автомашин, 15 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 655, свиней 1788; в колгоспі ім. Чапаєва наліч. 10 автомашин, 13 тракторів, 3 комбайни, а також в.р.х. - 847, свиней 1181, овець - 299. На поч. 1970-х pp. обидва господарства об'єднані в один колгосп «Прогрес», в якому (1990) наліч. 45 автомашин, 58 тракторів, 14 комбайнів, а також в.р.х. - 3579, свиней - 424, коней - 93, птиці - 2502. 1996 в М.Д. містилася центр, садиба об'єднання «Прогрес» (з 1992), до якого входили відділення в сс. Клеці, Новий лад, Перше Травня, Шевченка. Господарство мало 6707 га землі (4892 га орної), наліч. 46 автомашин, 57 тракторів, 10 комбайнів, а також в.р.х. - 2008, свиней - 648, коней - 74. У селищі - маслоробний, хлібний та цегельний з-ди, міжколгоспний комбікормовий з-д, інкубатор, відділення зв'язку, АТС (реконстр. 1978), філіал відділення Ощадбанку, серед, і 8-річнашколи (у 1982-83 учбов. році - 492 учні, 42 педпрацівники), дитсадок (50 дітей), районна лікарня, поліклініка, аптека, ветлікарня, Будинок культури на 400 місць (з 1926), сільс. клуб на 160 місць, 2 б-ки, (46 тис. од. зб.), 8 магазинів, 2 кафе, З їдальні, перукарня. Селище радіофіковане (1927-47), електрифіковане (1950), телебачення - з 1955, телефонізоване (1980), газифіковане (1989). Посаджено 2 парки (1940 і 1961). З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Уродженцем М. Д. є докт. с.-г. наук Ю. А. Тонкаль. З селищем пов'язана трудова діяльність Героїв Соц. Праці доярки М. Я. Олексенко і ланкових Г. Г. Гринько, Г. В. Плющ, Л. В. Ромець. У М. Д. - пам'ятник Т. Г. Шевченку (1951). У 1944, 1957 і 1966 встановлено пам'ятники на братських могилах партизан, які загинули у 1918 і 1943, та воїнам, що полягли під час визволення М. Д. від гітлерівців. 1972 споруджено пам'ятник на честь воїнів-односельців, загиблих (426 чол.) на фронтах В. В. війни. Поблизу селища виявлено могильник черняхівської культури (3-5 ст.), 2 поселення ранньослов'янського часу та Київської Русі (10-13 ст.). М. Дівиця сполучена дорогами з тверд. покриттям 1973 з автотрасою Чернігів-Прилуки (3 км), у 1977-79 з автотрасою Київ-Суми через нас. пункти Перше Травня, Приозерне, Мазки (12,2 км), а також з селами Великою Дівицею, Петрівкою (2 км) та Жовтневим, Білорічицею, Бажанівкою, Боротьбою (22,3 км) у 1967-69.