МАЛИЙ САМБІР

МАЛИЙ САМБІР - село Сумської обл. Конотопського р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с. Гайки. Розташ. на лів. березі р. Самбір (зараз - р. Милий Ромен), за 18 км від райцентру і залізнич. ст. Конотоп. 364 двори, 896 ж. (1993). Уперше згадується 1608. Входив до Голінської (до 60-х pp. 17 ст), Корибутівської (60 - 70-ті pp. 17 ст), Красноколядинської (до 1751) і нової Голінської сотні (1751 -81) Прилуцького полку. В першій пол. 17 ст. - багатолюдне село, яке запустіло після гетьманських міжусобиць і блукання татар по Україні в 1658-63 pp. 1666 - 13 госп. селян (козаки не показані). Вільне військове село до того, як гетьман І. Самойлович надав його гетьманському «дворянину» Івану Мазепі, який, ставши гетьманом, приєднав до М.С. два села - Великий Самбір і Корибутів, утворивши Самбірське староство, що увійшло до складу Батуринської вол. З 1710 староством володів гетьман І. Скоропадський, а після його смерті (1722) воно до 1722 перебувало в підпорядкуванні Малоросійської колегії. З 1726 по 1727 належало кн. О. Меншикову. 1727 Батуринська вол. забрана в царську казну. 1737 - 23 госп. (34 хати) селян, 2 госп. підсусідків, 40 госп. козаків підпомічників,1 госп. козачих підсусідків. 1740 генерал Ю. Вейсбах заснував у Самбірському старостві кінний завод «для ремонту кінної гвардії». 1750 власником Батуринської волості став гетьман К. Розумовський. Починаючи з 1726, місцевих козаків поступово перетворили в «підданних Самбірського палацу». 1780 - 104 двори (178 хат) селян разом з колишніми козаками, яких самбірські старости перетворили на селян. Діяла дерев. Покровська ц-ва (священик в селі уперше згадується 1608). Після скасування полкового устрою М.С. 1782 відійшов до Конотопського пов. Новгород-Сіверського намісництва.