Elaphe dione (Pallas, 1773)
Таксономічна належність
Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 10 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Один з найпоширеніших видів плазунів Палеарктики. Ареал простягається від сх. України через пд. регіони колишнього СРСР до Далекого Сходу і Кореї. В Україні у теперішній час трапляється спорадично лише на сх. степової зони (достовірні знахідки відомі з Донецької та Луганської обл.).
Чисельність і прічини її зміни
Один з найбільш рідкісних видів плазунів фауни України. Зазвичай трапляються поодинокі особини, у «Стрільцівському степу» спостерігали до 2 особин за денну екскурсію, у РЛП «Краматорський» та на прилеглих територіях — 0,3-1,3 особини на 1 км маршруту. Причини зміни чисельності: антропогенна зміна ландшафту, масова загибель на авто-шляхах під час весняних та осінніх міграцій, знищення або відловлювання людиною.
Особливості біології та наукове значення
Активний з початку квітня до кінця вересня — першої половини жовтня. Ховається у норах гризунів, щілинах під камінням, серед коріння, у тріщинах ґрунту. Досить спритна змія, добре лазить по вертикальних опорах, охоче плаває. Живиться гризунами, пташенятами та яйцями птахів, плазунами, рідше земноводними, дрібною рибою та комахами. Парування відбувається в кінці квітня-травні. В кінці червня-липні самка відкладає 10-15 яєць (за спостереженнями поза Україною — 5-24). Неотруйний.
Морфологічні ознаки
Змія середніх розмірів: в Україні довжина тулуба не перевищує 97 см, довжина хвоста — 19,5 см. Луска з реберцем, навколо середини тулуба зазвичай 23 або 25 рядів лусок, рідше 21 або 27. Верхня сторона тіла з чотирма нечітко вираженими буруватими смугами з темними дрібними плямами. Нижня сторона тіла сірувато-жовтувата або сірувато-рожева з дрібними сірими або майже чорними плямами. На голові характерний темний візерунок.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Охороняється у Луганському ПЗ («Стрільців-ський» і «Провальський степ» ), НПП «Святі гори», РЛП «Краматорський» та «Клебан-Бик». Необхідно включити до складу заказників та заповідників всі території, де збереглися відносно чисельні популяції виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Вид успішно розводять у Тульському екзотаріумі (Росія).
Господарське та комерційне значення
Як вид, що утримується у неволі аматорами, має певне комерційне значення. Знищенням мишоподібних гризунів може приносити деяку користь сільському господарству.
Основні джерела інформації
Таращук, 1959; Банников и др., 1977; Котенко, 1983, 1985, 1987, 1992 а; Ананьева и др., 1998; Власенко, Тараненко, 2002, 2003; Рябов, 2003; Котенко, Кондратенко, 2005; Мороз, 2005; Котенко, Курячий, 2008; Курячий, Тупиков, 2008; Загороднюк, Заїка, 2009.
