Однорічна трав'яниста притиснуто-сіроповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, розгалужене, 20— 70 см заввишки. Листки чергові, вузьколанцетні, цілісні. Квітка в одиничних кошиках на верхівках стебел та гілок. Крайові квітки маточкові, безплідні, серединні — трубчасті, двостатеві, плідні. Плід — сім'янка з зубчиком з 5 плівок. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Росте на полях, біля доріг, на схилах і відслоненнях у Степу і в Криму, зрідка — на півдні Лісостепу.
Заготівля і зберігання
Використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або на горищі з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Аптеками сировина не відпускається.
Хімічний склад
Б. о. слабо вивчено. Відомо, що рослина містить флавони.
Фармакологічні властивості і використання
Б. о. використовують у народній медицині. Вони мають жовчогінні, кровоспинні та седативні властивості, сприяють підвищенню секреції шлунка. Б. з. використовували при серцевих, шлункових і нервових захворюваннях, при холециститі, зубному болі, маткових кровотечах, болісних менструаціях. Б. о. використовують як окремо, так і в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Рослина входить до складу мікстури за прописом М. Н. Здренко.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО—з суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного подорожника великого з корінням по 20 г кожного і трави хвоща польового 10—15 г готують як настій (З столові ложки суміші на 1 л окропу, настоюють 30хв) і п'ють по півсклянки тричі на день при виразковій хворобі шлунка; настій квіток Б. о. (10—20 г квіток на 2 склянки окропу) по третині склянки, (10 г хвоща польового на 1л окропу, настоюють 30хв) по 50 г тричі на день при болісних менструаціях.