ЛІЛІЯ ЛІСОВА

(Lilium martagon). Лілія лісова поширена в Середній, Південній та Східній Європі, Сибіру, на Півночі Монголії. В Україні зростає в Карпатах, на рівнині - в лісовій та лісостеповій зонах, трапляється на півночі степової зони. Лілія лісова зростає в широколистяних та мішаних лісах. Краще почуває себе в умовах середньої освітленості, тому тяжіє до узлісь та галявин. Про популярність рослини в Україні свідчить велика кількість народних назв: "лісові дзвоники", "саранка", "царські кучері". Це багаторічна трав’яниста рослина висотою 80–150 см. Рослина має жовту з черепитчасто розміщеними лусками цибулину до 5 см завбільшки. Стебло несе сидячі довгасті листки, загострені вгорі і звужені до основи. Квіти у лілії великі, близько 3-4 см у діаметрі, зібрані у верхівкове розлоге суцвіття. Забарвлення їх від жовтувато-білого до ясно-пурпурового. Пелюстки всипані темними плямами і під час цвітіння загнуті назад, так що тичинки і маточка зовсім відкриті. Форма квітки нагадує турецький тюрбан. Її різкуватий запах нічним метеликам до вподоби. Вони на нього злітаються і запилюють квіти лілії. У серпні на рослинах утворюються шестигранні плоди-коробочки. В них — дрібне насіння, здатне поширюватись за допомогою вітру.

Останніми роками чисельність лілії лісової помітно зменшується. Це результат не лише зривання рослини на букети. Значної шкоди завдає виду випасання в лісах худоби, витоптування під час відпочинку. В народі значно перебільшуються лікарські властивості цієї рослини. Це призводить до масового викопування цибулин. Вид поширений по всій області.