ЖЕРУХА ЛУЧНА

Cardamine pratensis — багаторічна трав'яниста гола, іноді розсіяно опушена рослина родини хрестоцвітих. Стебло прямостояче, округле, порожнисте, 20— 30 см заввишки. Листки перисті, листочки верхніх стеблових листків вузько-видовжені або лінійні. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, у верхівкових китицях; пелюстки 10—12 мм завдовжки, лілово-рожеві, рідше білі, з темніше забарвленими жилками, втричі довші за чашолистки; пиляки тичинок жовті. Плід — стручок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Жеруха лучна росте переважно в північних районах Полісся на узбережжях озер, ставків, річок і струмків, біля боліт, на заливних луках, у вологих лісах.

Сировина

Для виготовлення ліків використовують свіжу траву (верхівки стебел з квітками). Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Трава жерухи містить глікозид глюкокохлеарип, аскорбінову кислоту (160-313 мг % ) та інші сполуки. В квітках є глюконастурцин і фермент мірозин.

Фармакологічні властивості і використання

Жеруха лучна має діуретичні, жовчогінні, заспокійливі й глистогінні властивості. У народі цю рослину використовують при водянці, жовтяниці, від простуди, при пневмонії й катарі верхніх дихальних шляхів, при нервових захворюваннях, що супроводяться судомою та істеричними припадками. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого прикореневого листя рослин. Висушене листя використовують для заправки супів і замість перцю. Про запас листя солять і маринують.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО - настій (1 столова ложка свіжої трави па 200 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по чверті склянки 4 рази па день; салат: порізану па частини варену картоплю посипають помитим подрібненим листям жерухи і цибулею, додають спеції, перемішують і заправляють вершками (па 100 г молодого листя жерухи беруть 100 г картоплі, 20 г ріпчастої цибулі, 20 г вершків або майонезу, сіль, оцет і перець.