КНІК БЕНЕДИКТИНСЬКИЙ

Cnicus benedictus, синонім — Carduus benedictus — однорічна, рідше дворічна павутинисто-волохата трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, колюче, 30— 50 см заввишки, з полеглими гілками. Листки сірувато-зелені, перистороздільні або зубчасто-лопатеві, з колючками на зубчиках; прикореневі листки до основи звужені в крилатий черешок, стеблові — чергові, сидячі. Квітки дрібні, трубчасті, жовтаві, зібрані одиничними кошиками на верхівці стебла й кінцях гілок; обгортка з жовтавих колючих листочків. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Дико росте на Кавказі і в Середній Азії. На Україні рослину розводять у садах. Інколи дичавіє.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Збирають верхівки стебел і прикореневі листки. Сушать на вільному повітрі в затінку або в сушарках при температурі, не вищій за 45°. Сухої сировини виходить 20—25 % . Збрігають у сухому приміщенні.

Хімічний склад

Трава кніку бенедиктинського містить сесквітерпеновий лактон кніцин (0,2 % ), гіркі й дубильні речовини, смоли (5%), стерини, слиз, ефірну олію, аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і використання

В науковій медицині настій трави рослини використовують як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення. Ці властивості рослини зумовлені наявністю в ній глікозиду кніцину, який у терапевтичних дозах підвищує чутливість до смакових подразників, стимулює виділення шлункового соку і зменшує ферментацію в кишках; великі дози спричинюють печіння, блювання, коліки і пронос. У народній медицині рослину використовують при подагрі, жовтяниці, запорах, атонії шлунково-кишкового тракту після запальних процесів, при бронхіальній астмі, катарах дихальних шляхів і як засіб, що стимулює нервову систему і регулює менструальний цикл. Суміш потовченої свіжої трави з хлористим амонієм використовують для лікування раку шкіри.

Лікарські форми і застосування

(1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їжі; чай з трави рослини (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) п'ють по 1 склянці.