ЛЮБКА ЗЕЛЕНОЦВІТА

Багаторічна трав'яниста рослина з довгасто-овальними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло 30—65 см заввишки, прямостояче, гранчасте, при основі — з 1—3 перетинчастими ланцетними піхвами. Прикореневі листки еліптичні, зближені, тупі, звужені в короткий черешок; стеблові — дрібні, ланцетні, гострі. Квітки неправильні, двостатеві, зеленаво-білі, без запаху, в рідких верхівкових китицях; губа лінійна, тупа, шпорка тонка, на кінці булавовидно-потовщена, удвоє довша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення

Рідкісна рослина. Трапляється здебільшого в Гірському Криму, досить часто — в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, рідше — на Поліссі і в Лісостепу, дуже рідко — в Степу в соснових, листяних і мішаних лісах по чагарниках.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті любка дволиста.

    Озеро Кагул - український вирій

    Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.

    Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України

    Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України. Попри те, що вона входить до більшості туристичних рейтингів України, про неї...

    Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України

    Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...