РУТВИЦЯ МАЛА

Thalictrum minus — багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене, 50—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, широкотрикутні, 3—4-перисті, з округло-яйцевидними спереду трилопатевими чи тричі надрізаними листочками. Квітки правильні, двостатеві, пониклі, зібрані в розлогу волоть; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних, зеленавих листочків; нитки тичинок тоненькі, жовтаві. Плоди — сидячі яйцевидні ребристі сім'янки. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Рутвиця мала росте по всій території України (переважно в Лісостепу і на півночі Степу) на узліссях і на лісових галявинах, степових луках, трав'янистих схилах та серед чагарників.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб заготовляють траву рутвиці (Herba Thalictri minoris), зрізуючи під час цвітіння рослини верхівки стебел завдовжки 30—35 см. Зібрану сировину зв'язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння в затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Зберігають окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Строк придатності — 3 роки. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад

Надземна частина рослини містить сапоніни (3,1 %), до 1,1 % алкалоїдів (тальмін, тальмідин, тальметин, талактамін, дегідроталікмін, талікмінін, берберин), ціаногенні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди (1,64 %), вищі аліфатичні вуглеводні та аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і використання

Трава рутвиці малої входить до складу суміші Здренко, яку застосовують в онкологічній практиці як симптоматичний засіб. У народній медицині рослина відома своїми болетамувальними, сечогінними, відхаркувальними, седативними, гіпотензивними, кровоспинними, протизапальними й антисептичними властивостями. Настій трави дають всередину від кашлю (при туберкульозі легень та інших захворюваннях органів дихання), при простудних захворюваннях (як жарознижуючий засіб), захворюваннях травного каналу (пронос, запор), хворобах печінки і жовчних шляхів, при набряках різного походження, затримці сечовиділення і при нирковокам'яній хворобі, при різних кровотечах, при ревматизмі та болісних менструаціях, у випадку епілепсії, розладу нервової системи, при безсонні, гіпертонічній хворобі й стенокардії. Як зовнішній засіб рутвицю застосовують для лікування запрілості між пальцями стоп, гнійних ран та інших захворювань шкіри. В гомеопатії рослину застосовують при болісних менструаціях і як засіб, що покращує зір.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу); товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.