РУТВИЦЯ ОРЛИКОЛИСТА

Багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, 50—100 см заввишки. Листки чергові, з плівчастими прилистками і довгими жолобчастими черешками, трикутні, 2—3-перисті, з обернено-яйцевидними, спереду зарубчасто-лопатевими сидячими або короткочерешковими листочками. Квітки правильні, двостатеві, на ніжках, зібрані щитковидного волоттю; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних зеленавих листочків; нитки тичинок угорі розширені, блідо-лілові. Плоди — повислі на плодоніжках, крилаті по ребрах сім'янки. Цвіте у травні, червні.

Поширення

Рутвиця орликолиста росте в Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах по тінистих лісах, серед чагарників.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб заготовляють траву рутвиці, зрізуючи під час цвітіння рослини верхівки стебел завдовжки 30—35 см. Зібрану сировину зв'язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 40°. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіціальна.

Хімічний склад

Надземна частина рослини містить 0,1—0,3 % алкалоїдів (ізокоридин, тальмін, тальмідин, магнофлорин, берберин), кумарини, ціаногенні сполуки, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, апігенін, лютеолін), фенолкарбонові кислоти.

Фармакологічні властивості і використання

Рутвиця орликолиста має антибактеріальні, протизапальні, кровоспинні, болетамувальні й сечогінні властивості. Використовується в народній медицині при жовтяниці, водянці, епілепсії, маткових кровотечах, малярії, дерматозах і ревматизмі. В деяких місцевостях рутвиця орликолиста використовувалась як приворотне зілля, що небезпечно — рослина отруйна! Свіже товчене листя рутвиці застосовують для лікування запрілостей між пальцями ніг, гнійних ран і нашкірних захворювань.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день. ЗОВНІШНЬО — товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.