ШИПШИНА СОБАЧА

liato-sepala — високий (1,5—2,5 м) кущ родини розових. Стебла луковидно зігнуті, рідше майже прямі, вкриті міцними, плоскими, серповидно зігнутими шипами. Квітконосні пагони рясно вкриті гачковидно загнутими шипами. Листки спіральні, непарноперисті, з вузькими, залозисто-війчастими по краю прилистками; листочки (їх 7, рідше 5 або 9) з обох боків голі, гладенькі, переважно еліптичні, з короткозагостреною верхівкою, часто закінчуються дрібними залозками. Квітки правильні, двостатеві, в малоквіткових (по 3—5, рідше більше) щитковидних суцвіттях, рідше одиничні; чашолистки великі (до 20—25 мм), широколанцетні, з рясними перистими додатками, зверху переважно голі, зісподу всіяні короткими волосками, після цвітіння відхилені донизу і притиснені до плода, рано відпадають; пелюстки (їх 5) біло-рожеві, коротші за чашолистки. Плід — гіпантій, оранжево-червоний, широкоовальний, рідше майже кулястий, позбавле-ний залозок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Шипшина собача росте по всій території України по схилах, узліссях, уздовж доріг та на пустищах як бур'ян.

Хімічний склад

Шипшина собача має близький до шипшини травневої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті шипшина травнева.