На станції "Академік Вернадський" відбулася перезміна: 22-га Українська антарктична експедиція, яка вирушила до Антарктиди 1 квітня 2017 року, почала виконувати завдання на острові Галіндез.
Про це інформує прес-служба Міністерства освіти і науки України.
"На станції "Академік Вернадський" відбулася перезміна: 22-га Українська антарктична експедиція, яка вирушила до Антарктиди 1 квітня 2017 року, почала виконувати завдання на острові Галіндез", - йдеться у повідомленні.
Як зазначив заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха під час урочистої зустрічі 21-ї експедиції в МОН, станція "Академік Вернадський" щодня передає велику кількість первинних даних, які включаються в міжнародні бази і на підставі яких здійснюється моніторинг стану Антарктики, аналіз щодо зміни клімату, динаміки танення льодовиків тощо. Наприклад, саме на цій станції - ще коли вона належала Великобританії та мала назву «Фарадей» - вперше було виявлено озонову діру діаметром понад 1000 км, і нині українські дослідники здійснюють унікальні спостереження динаміки її змін. Такої можливості не має жодна інша станція, зазначив Стріха.
За його словами, у складі 21-ї експедиції було 12 учасників – 8 дослідників та 4 представники технічного персоналу. Команда експедиції наполовину складалася з новачків, які зимували на Антарктиці вперше, а очолював її рекордсмен-зимівник Микола Старинець – він повернувся з 8-ї своєї експедиції.
Полярники здійснювали геолого-геофізичні, біологічні, гідрометеорологічні і океанологічні дослідження. Крім того, учасники 21-ї УАЕ долучилися до міжнародного проекту з обраховування пінгвінів. Отримана інформація дозволяє робити висновки про терміни переміщення птахів, відкладення яєць, появи пташенят тощо.
Як наголошують зимівники, передача фото- та відеоінформації зі станції, на жаль, на сьогодні обмежена.
«Обмеженість каналів зв’язку є значною проблемою для нас, адже наявний на станції супутниковий зв'язок є досить дорогим і не завжди гарної якості. Однак зараз спільно з фахівцями з Київської політехніки ми працюємо над вирішенням цього питання, і вже цього року МОН планує впровадити проект з забезпечення станції Інтернет-зв’язком», – наголосив Стріха.
Також у перспективі – створення центрів підготовки та реабілітації учасників експедицій, адже тривале перебування в погодних умовах Антарктики, безсумнівно, впливає на організм людини. До речі, яким саме є цей вплив у 21-й УАЕ досліджував представник харківського Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Дмитро Луценко. Разом з лікарем вони розробили програму з дослідження адаптації людини до таких умов. Варто відзначити, що під час 21-ї української зимівки середньорічна температура у місці розташування станції становила -24 градуси: найнижча зафіксована -27, а найвища – 8 градусів.
Як відомо, Україна володіє однією антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на мисі Марина острова Галіндез.
Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції.
Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», причому за символічну ціну – 1 фунт стерлінгів, після чого станцію перейменували на честь першого президента НАН України.
Станція «Академік Вернадський» – це метеорологічна та географічна обсерваторія, що підтримується Україною в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.
