На засіданні Президії НАН України від 17.05.2000 р. постановою № 139 відзначено «теоретичне та практичне значення даної роботи як універсального носія геологічної спадщини, енциклопедичного навчального посібника та основи для входження у світову геоінформаційну систему».
За своєю науково-методологічною базою, повнотою і взаемоузгодженістю всебічної геологічної інформації він е ексклюзивним твором і поки що не мас аналогів у світі.
Без перебільшення можна сказати, що атлас «Геологія і корисні копалини України» представляє інтерес для широкого кола фахівців, учених, бізнесменів. Матеріали атласу є фундаментальною основою для входження у світову систему геологічної інформації, розгляду регіональних екологічних та великомасштабних технічних проектів, будівництва, водопостачання, сільськогосподарського виробництва, охорони здоров'я населення та ін. Він є універсальним навчальним посібником для студентів, аспірантів. Це візитна картка України, запрошення до знайомства, взаєморозуміння та співробітництва
Під час складання атласу було намічено здійснення таких цілей і завдань:
збереження і передача наступним поколінням геологічної спадщини, створеної великими зусиллями, розумом та волею славетної плеяди українських фахівців і науковців, першопрохідців і сподвижників геології;
активна реалізація інтелектуального потенціалу українських учених і фахівців;
розробка та реалізація нових науково-методологічних концепцій і підходів, які змогли б забезпечити створення комплексної гармонійної моделі геологічної будови та мінерагенії дуже складного за своєю структурою, геодинамічними умовами та історією розвитку геологічного регіону;
оцінка потужності та світового значення мінерально-ресурсного потенціалу України і шляхів його найбільш повної реалізації в сучасних кризових соціально-економічних умовах;
визначення пріоритетних напрямів та першочергових об'єктів подальшого вивчення країни і розвитку геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт;
визначення геологічних ексклюзивів та рудних басейнів, які мають всесвітнє значення і можуть стати об'єктами міжнародного співробітництва.
Багато карт атласу стали оригінальними, були складені й опубліковані вперше. Це серія карт з питань інтегральної електропровідності
та ефективного електричного опору літосфери, глибинної будови літосфери, структури фундаменту, геодинамічної будови, геотермальних ресурсів, техногенних родовищ, а також історії гірничорудної справи, геологічних ексклюзивів. Атлас супроводжується чудовою серією кольорових фотографій різноманітних ландшафтів України, геологічних пам'яток, цікавих та оригінальних зразків гірських порід, руд та мінералів.
Загалом, атлас складається з восьми основних розділів, які містять 75 різноманітних узгоджених карт, що супроводжуються пояснювальними записками.
Зведені дані про мінеральні ресурси України і стан їх реалізації відображені на картах основних родовищ корисних копалин, основних родовищ, що розробляються, гірничорудних районів. Низка карт є новими або складеними вперше - це карти золото- й алмазонос-ності, рідкісних металів, геотермальної енергії, техногенних родовищ, гірничорудних районів. Цей розділ атласу відображає загальний мінерагенічний потенціал України, який є досить потужним.
У надрах країни вивчено близько 8 тисяч родовищ (90 видів мінеральної сировини), більше половини з яких розробляється. Найважливіше значення мають залізні, марганцеві, уранові руди, нафта і газ, вугілля, титан, циркон, сірка, каолін, графіт, нерудна сировина для металургії, будівельний камінь, мінеральні води. Видобувають також буре вугілля, цементну сировину, різноманітні будівельні матеріали, сировину для хімічної та харчової промисловості. У надрах виявлено промислові родовища золота, берилію, літію, скандію, рідкісних земель, флюориту, горючих сланців, фосфоритів, освоєння яких передбачається найближчим часом і в майбутньому.
всіх давніх цивілізацій несе відображення філософських, естетичних, релігійних аспектів ролі каменю як символу вічності, краси та віри. Свідченням цих досвітніх часів на території Ефективна реалізація потужного мінерально-ресурсного потенціалу України в сучасних умовах вимагає нових підходів. Насамперед треба виділити першочергові об'єкти, які можуть бути конкурентоспроможними і відповідати міжнародним стандартам. Це, в свою чергу, потребує розробки нової стратегії розвитку мінерально-ресурсної бази України.
Особливого значення набувають вперше створені разом з істориками та археологами самобутні карти, а саме історії гірничорудної справи, і геологічні пам'ятки та ексклюзиви.
Камінь споконвічно супроводжував появу, розвиток та життєдіяльність людини. Культура
України є знахідки кам'яних стел-статуй, найдавніших скульптур; різних знарядь праці, насамперед із кременю; кам'яного посуду; бойових сокир-молотів. У ранні та середні віки в Україні виникають найперші майстерні для виготовлення кам'яних виробів, в яких використовували місцеві камені: кварцити, пісковики, пірофіліти, вапняки, граніти.
На карті історії гірничорудної справи відображено основні етапи та пам'ятки кам'яних розробок, металевих і керамічних виробів, відкриття та освоєння головних рудних районів і родовищ. Наприклад, початок видобутку вугілля в Донбасі припадає на 1722 рік, а залізних руд у Кривбасі - на 1803-й, перший видобуток нафти з колодязів Бориславського району зафіксовано у 1792 році. Цікаво, що перші відомості про видобуток золота в Карпатах саксонцями були ще у XII столітті, а відкриття першого в Україні Мужіївського золотополіметалічного рудника відбулося 12 березня 1999 року, перший злиток золота вагою 5,7 кілограма з цього родовища отримано 28 вересня 1999-го.
Територія України багата на різноманітні виняткові геологічні явища та унікальні рудні об'єкти, які мають загальносвітове значення. Вони позначені на карті геологічних пам'яток та ексклюзивів.
У Придніпров'ї зафіксовано релікти найдавнішої на Євро-Азіатському континенті докембрійської земної кори віком 3650 млн. років.
До унікальних та особливих рудних об'єктів віднесено, наприклад, такі:
Криворізький залізорудний басейн, що є одним із найбільших і добре вивчених докембрійських залізорудних районів світу. З початку експлуатації у Кривбасі було видобуто понад 6 млрд. тонн залізних руд;
Нікопольський марганцеворудний басейн, який є найбільшим у світі; за запасами та видобутком руди він посідає перше місце у світі (наприклад, у 1991 році тут було вироблено 6,62 млн. тонн марганцевого концентрату);
Іршанський титанорудний район Ущ - найбільше в Європі джерело титанових руд;
Донецький кам'яновугільний басейн, який є складовою частиною найбільшої на Європейському континенті рифтогенної структури, де потужність осадочних товщ сягає 22 кілометри. Від початку експлуатації тут видобуто понад 8 млрд. тонн вугілля, а запаси, що залишилися, становлять понад 90 млрд. тонн. (Варто зазначити, що Донбас ще на початку століття був визнаний одним із перших світових еталонів геологічної вивченості.);
Пержанське родовище берилію у зв'язку з наявністю дуже рідкісного мінералу - ген-тгельвіну є поки що єдиним у світі унікальним родовищем такого типу;
родовища літію Ущ - найбільші в Європі і можуть стати новим потужним джерелом постачання цінної комплексної сировини і для європейських країн, і для інших держав світу;
справжніми перлинами України та світу є топази та моріони Волині, бурштини Полісся, неперевершена палітра декоративних каменів Ущ.
На карті показано також унікальні родовища, найвизначніші гірничі виробки, наприклад: Шебелинське газове родовище, що є найбільшим в Україні (його запаси газу сягали 650 млрд./м3); нафтогазова свердловина Шевченкова-І у Карпатах, глибиною 7520 метрів; Криворізька надглибока свердловина у Кривбасі -5432 метри; найглибші шахти у Кривбасі - 1515 метрів, Донбасі - 1460 метрів; найглибший в Європі нафтовий поклад у Карпатах - в інтервалі глибин 5700-5800 метрів тощо. До цього можна додати еталонні розрізи венду в Придністров»ї, карбону в Донбасі, неповторні Канівські дислокації, Товтрові гряди, грейзенові вулкани Керченсько-Таманської провінції, унікальні печери, знахідки нових мінералів і т. п.
Усі ці виняткові геологічні явища мають всесвітнє значення, і з метою широкого привернення до них уваги вчених, фахівців та любителів природи і каменю пропонується розвиток нового виду міжнародного туризму - геотуризму. Розроблено 12 основних геологічних маршрутів у різних регіонах України, які вже зацікавили багатьох фахівців світу.
Треба зазначити, що Україна - унікальний геологічний регіон світу, формування якого відбувалося протягом понад 3,7 млрд. років. її територія характеризується великою різноманітністю геотектонічних структур та геодинамічних умов їх розвитку, різмаїттям геологічних та рудних формацій. Серед геоструктур-них зон земної кори виділяють Східно-Європейську платформу, молоду Скіфську плиту, складчасті області Донбасу, Карпат і Криму. Формування цих структур відбувалося впродовж величезного вікового діапазону: від докембрію до кайнозою.
Україну можна вважати своєрідним геологічним центром Європи. На її території сходяться основні геологічні структури Європейського континенту: Східно- та Західно-Європейська і Центрально-Євразійська платформи; структури Тетіса; Альпійсько-Карпатська та Кримсько-Кавказька складчасті системи. В Україні розміщується також і географічний центр Європи - поблизу міста Рахів (тут встановлено відповідний знак).
Займаючи площу в 603,7 тис. км2 (0,4 відсотка світової суші), Україна виробляє близько 5 відсотків світової мінеральної сировини та продуктів її переробки, в тому числі 20 відсотків марганцевих та 10 відсотків залізних руд, З відсотки вугілля. У надрах країни вивчено близько 8 тис. родовищ (90 видів мінеральної сировини). За останні роки виявлено промислові родовища золота, рідкісних металів, урану, титану, міді.
Багато родовищ є об'єктами взаємовигідного міжнародного співробітництва та інвестиційних вкладень, це насамперед золото, рідкісні та кольорові метали, а також залізні, марганцеві, уранові руди, каоліни, глини, мінеральні води та інше.
Отже, матеріали атласу дають повне уявлення про історію розвитку, геологічну будову, природні ресурси та екологічний стан території України. Вони є основою для створення і реалізації регіональних технічних та екологічних проектів, багатопрофільного будівництва, енергозабезпечення, водопостачання, сільськогосподарського виробництва, запобігання природним і техногенним катастрофам, охорони здоров'я населення.
Атлас «Геологія і корисні копалини України» підбиває підсумки геологічних досліджень країни за XX століття, що забезпечує необхідні умови для подальшого розвитку геологічної галузі в III тисячолітті та успадкування нагромадженого досвіду новими поколіннями геологів. Він являє собою універсальну основу для входження у світову геоінформаційну систему, а також є енциклопедичним навчальним по- і сібником для студентів та аспірантів, путівни- і ком для входження міжнародних наукових, ділових та фінансових кіл в наукове та ділове співробітництво з Україною.
Це - повага до минулого, надія сьогодення та естафета в майбутнє.
Редколегія та авторський колектив щиро вдячні всім геологічним організаціям України і фахівцям, які брали участь у складанні атласу, надали великий геологічний матеріал та сприяли його виданню. Велика шана групі картографів на чолі з Катериною Назарівною Колейчук. Завдячуючи їх золотим рукам з'являлися перші карти, які потім лягай в основу електронної верстки. Особливу подяку виказуємо всім меценатам та спонсорам. Дякуючи їх допомозі та підтримці у світ вишли дві чудові праці: українська та англійська версії атласу «Геологія і корисні копалини України».
Ще раз хочемо відзначити всіх учасників проекту «Атлас»:
Національна академія наук України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство освіти і науки України, TOB УІЦПТ «Геос-ХХІ сторіччя».
Головні спонсори: Індустріальний Союз Донбасу - президент Сергій Тарута; «Northland Power Inc.» (Канада) - президент Джеймс Те-мертей.
Спонсорська підтримка: «CCI Holding Limited» (Австралія) - віце-директор Джон Кенейн; «CCI Ukraine Limited» (Австралія) - генеральний директор Віктор Журавльов; «Aurora Pacific» (Канада) - президент Вальтер Штундер; «MFS - Invest» Ukraine - президент Олександр Притика, генеральний директор Анатолій Вадясов.
У подальшому передбачається створення електронної версії атласу у супроводі з автоматизованою базою даних з геології, екології та мінеральних ресурсів України.
Леонід ГАЛЕЦЬКИЙ, Наталія ЧЕРНІЄНКО.
Інститут геологічних наук HAH України.
Київ