Сіра славка (Sylvia communis L.) — у природі цю славку можна пізнати по досить дрібних розмірах (менша від горобця) і бурувато-коричневих крилах та рудих плечових перах, що добре виділяються на загаль­ному сіруватому фоні. Часто видно й білувате горло.

Осе­ляються в різноманітних ча­гарникових заростях на по­лях, луках, узліссях, свіжих порубах, іноді в садах.

Зву­ки — хрипкий, уривчастий крик «вед вед-вед» (особливо в разі тривоги), який іноді супроводиться шипінням. Піс­ня являє собою квапливий, простий (без варіацій), злегка переливчастий і короткий ще­бетливий «говірок»: «вічі- річі-річі-чучі...». Самець під час співу нерідко злітає над кущем, не перериваючи пісні.

В Україні — гніздовий птах на всій території.


    фейсбук