Розташований у центрі історичного району Липки, банк був споруджений у 1902-1905 pp. на місці старого частково зруйнованого банківського будинку. У конкурсі на розроблення проекту взяли участь відомі київські зодчі В. Городецький, П. Голландський та О. Кобелєв. Останній був визнаний переможцем. Проте в основу архітектурного вирішення головного фасаду взято проект архітектора О. Вербицького, виконаний у модернізованих формах північно-італійського Ренесансу. Його доопрацювання та розроблення креслень здійснив О. Кобелєв, який очолив спеціальну будівельну комісію зі спорудження контори банку. У виконанні підрядних робіт взяли участь близько ста вітчизняних і зарубіжних фірм, зокрема Південно-Російський машинобудівний завод та будівельна контора Л. Гінзбурга. Раціонально продуману просторову структуру двоповерхової з цоколем та підвалом Н-подібної асиметричної в плані споруди формують широкий вуличний та паралельний йому дворовий об'єми, між якими розміщується двосвітний операційний зал з двома відділеннями, сполученими між собою аркадою. У центрі вуличного об'єму розташовуються вхідний вестибюль, хол та двоє сходів. На 1-му та 2-му поверхах первісно містились малі операційні зали та відділи, численні службові приміщення й кабінети. У цоколі знаходились ощадна каса, архів, пошта, казарми для робітників, системи опалення й вентиляції, обладнані за новітньою технологією початку XX ст. Завдяки досконалій системі вентиляції до центрального операційного залу надходило повітря від влаштованого у дворі розарію. Підвали призначались для сховищ грошей та цінних паперів. У1934 р. над будинком, крім його центральної частини з операційним залом, надбудовано 3-й та 4-й поверхи. Запроектована майстрами київської архітектурної школи межі XIX і XX ст. О. Кобелєвим та В. Риковим надбудова зберегла композиційні та стильові риси первісної будівлі. Надбудову виконано за оригінальною технологією одночасного мурування стін і підняття даху, який розрізували автогеном на частини, а потім поступово монтували й зварювали. Маса піднятих на висоту 12 м металевих конструкцій даху - 330 т, периметр даху - 400 м. Центр симетричного тридільного головного фасаду виділений розкріповкою, яка завершена двома фігурними аттиками. Широкий балкон 2-го поверху, що спирається на аркаду, утворює над входом своєрідний ґанок. Лінію забудови вулиці акцентує балюстрада приямка з двома воротами обабіч будівлі. Фасад рівномірно членований ритмом півциркульних вікон з рустованими архівольтами, подвійних і на 1 -му поверсі та об'єднаних тричетвертними колонами на 3-му й 4-му поверхах. Трактування неоренесансних форм відзначається характерною для архітектури періоду історизму близькістю до першоджерел. Монументальність фасадів поєднана з їх особливою пластичністю, яка досягнена завдяки майстерному виконанню деталей (колон, карнизів, консолей) та використанню декоративної скульптури (левові маскарони, герби, фігури грифонів, орнаментальні мотиви). Особливу виразність споруді надає багатство фактур і барв облицювальних матеріалів - штучного діориту в рустованих нижніх поверхах, штучного рожевого піщанику на 2-му поверсі, лабрадориту на колонах та майоліки в карнизі 2-го поверху. Оздоблювальні роботи на фасадах та в інтер'єрі виконані під керівництвом братів Еліо та Евгеніо Саля - авторів численних скульптурних композицій. Інтер'єри банку, які продовжують тему неоренесансної стилізації, вишукані та репрезентативні. Особлива гармонійність просторового вирішення, стилістична чистота та декоративне багатство вирізняють центральний операційний зал з балконом по периметру 2-го поверху. Кутові частини його плафону декоровані композиціями з фігурами Афіни, Гермеса, Гефеста й Деметри, які мають багатоплановий символічний зміст. Центр заскленого світлового ліхтаря акцентує кольорове зображення покровителя Києва архістратига Михаїла. Аркади та вікна 2-го ярусу оздоблені розпалубками та ліпними картушами між ними з гербами губерній Південно-Західного краю, емблемами та символами. Аркові вікна доповнені вітражами зі стилізованими рослинними орнаментами. Будинок Державного банку належить до числа кращих банківських споруд України початку XX ст.

Т. В. Скібцька

 


    фейсбук