Перша згадка про місто Поморяни належить до 1450 року. Практично в самому центрі Поморян знаходяться руїни величного замку палацового типу. Він збудований у першій половині XVI століття на кошти воєводи Яна Сієнського на місці старовинної дерев’яної фортеці магната Миколи Свинки. Пізніше замок належав відомому магнатському роду князів Сенявських. Будучи свого часу добре укріпленим, він витримав не одну навалу татарських орд.
У 1653 році його оборонці Андрій Варненський та Григорій Гаванський знищили велику кількість татарського війська, затопивши нападників водою з оборонних ровів замку. Не змогли його захопити і турецькі війська у 1672 році. Замок був улюбленим місцем відпочинку Яна III Собеського. Польський король значно укріпив та модернізував твердиню. Замок належав представникам відомих магнатських родів Польщі: Радзивіллам, Прушинським, Потоцьким. У 1789 році князі Прушинські перебудували замок на величний бароковий палац.
На жаль, вже з XVIII століття почався занепад замку, що триває донині. Існує легенда, що в таємному підземному переході, яким у 1675 році втекли від облоги турецьких військ захисники замку, заховані численні скарби, які обтяжували втікачів. Де знаходиться вхід у підземелля, невідомо, оскільки у 1684 році замок було зруйновано татарами. У Поморянах також варто оглянути занедбане зараз приміщення міської ратуші, фондованої графами Потоцькими. Воно відображає ряд характерних особливостей архітектури XIX століття. Це одна з небагатьох у Галичині будівель ратуші, прикрашена невеликими бічними вежами. Захоплення викликає старовинний мурований римо-католицький костел Святої Трійці 1748 року, розміщений поряд із замком, який був відреставрований у XIX столітті. У костелі зберігається величний іконостас роботи видатного галицького майстра О. Швачука та ікона роботи відомого іконописця Тировича. Бічні фрески намальовані живописцем Ф. Бєджицьким. У храмі зберігається старовинна хоругва, пошита з трофейних турецьких стягів, захоплених військами короля Польщі Яна III Собеського. Найбільший храмовий дзвін був відлитий із турецьких гармат, здобутих у перемозі польсько-козацького війська під Хотином у 1620 році.
У підземеллях костелу похований один із найвідоміших польських полководців XVII століття, полковник Костянтин Загоровський, який у червні 1694 року на чолі невеликого військового загону зупинив просування багатотисячної татарської орди на території сучасної Тернопільщини. Після декількох днів битви татари відступили, втративши понад 2000 солдатів. Сам полковник К. Загоровський помер від нанесених йому в бою ран і був похований у Поморянах. У польську військову історію ця подія ввійшла під назвою «Подільські Термопіли». Біля костелу розташоване старовинне кладовище, яке привертає увагу скульптурними зображеннями XVIII-XVII століть. На окраїні міста збереглася старовинна церква Собору Пресвятої Богородиці, яка була збудована в 1690 році козаками з полку Максима Кривоноса. За переказами у храмі зберігалася чудотворна ікона Богородиці, подарована мешканцям міста козаками, яка неодноразово рятувала Поморяни від нещасть.
