У перших літописних згадках Корець зафіксовано під назвою Корчеськ. Як і у випадку зі Здолбуновом, існує декілька версій по-ходження цієї назви. їх досить детально розглянув Ярослав Пура у своїй праці “Походження назв населених пунктів Ровенщини”. Але, хоч версій і декілька, всі вони зводяться до єдиного – в основі назви Корчеськ лежить слово “корч”. Проблема тільки в тому, хто і як це слово трактує. Наприклад, в українській мові “корч” означає: “Пень, викорчуваний з корінням; кущ, який має дуже розвинуте, покручене коріння”. У білорусів же “корч” – це: “Нова земля на місці, розчищеному від лісу”. Стосовно назви населеного пункту, то цей варіант більш підходящий. У давні часи поселення частіше будували посеред лісу, на викорчуваних місцинах. Таке розташування давало поселенцям певну гарантію, що вони залишаться недосяжними для ворога. Саме на такому місці, можливо, і було закладено древній Корчеськ. Щоправда, те, що ми схиляємося до білоруського трактування слова “корч”, зовсім не означає, що Корець заснували білоруси. Згадаймо досить популярну в радянські часи формулу: “Київська Русь – колиска трьох братніх слов’янських народів”. І це дійсно так, проблема завжди була лише в тому, кого вважати “старшим братом”. З цієї колиски вийшли як українці, білоруси і росіяни, так і їхні мови, а тому значення будь-якого слова могло бути раніше спільним для всіх, а зараз залишилось характерним для якоїсь однієї мови.
Та залишимо цей ліричний відступ і повернемося до Корця, точніше, не до самого Корця, а до найпопулярнішої версії походження його стародавньої назви – гідронімічної. А версія ця говорить, що Корець (Корчеськ) завдячує своєю назвою річці, на якій стоїть. І зветься ця річка – Корчик, тому що її русло густо всіяне різноманітними корчами. Тому проблема вирішується дуже просто: Корчеськ – місто на Корчику.
Що ж до сучасної назви – “Корець”, то вона прийшла на зміну древній у XIV ст. у період формування української мови на основі давньоруської. Вже в 1465, 1483, 1498 pp. ця назва зустрічається на офіційному рівні. Вважається, що Корець – це лише видозмінений Корчеськ. Хоча існують думки, що це зовсім інша назва, яка просто дуже схожа на попередню. Власне, саме слово “корець” (з наголосом на другому складі) означає староукраїнську міру сипучих речовин (від 80 до 128 літрів). Виходячи з цього, деякі дослідники висловлюють думку, що в Корці знаходився великий ринок зерна, яке відміряли корцями. Правда, історичні джерела про таке не згадують, а говорять про те, що в XV–XVI століттях, тобто саме тоді, коли активно почала вживатися назва Корець, місто було центром торгівлі лісовими товарами на волинських землях. А ці товари (попіл, поташ, смальцюгу) вимірювали бочками або лаштами, та Корець чомусь не став якоюсь Бочківкою або Лаштівкою, а залишився Корцем. У Дубні ж, наприклад, дійсно проходили великі зернові ярмарки, але воно залишилось Дубном, а не перетворилось на Корець, хоча зерно і там вимірювали корцями. Беручи до уваги сказане, все-таки схилимося до думки, що Корець утворився з Корчеська. На цьому наголошує і пан Пура. Ще варто зазначити, що сучасна вимова назви міста передбачає наголос на першому складі, оскільки досить часто доводиться чути варіант з наголосом на другому.
Інших населених пунктів під назвою Корець в Україні не існує.
Олександр Панасенко
