БОЖОЇ МАТЕРІ ЗАРВАНЙЦЬКОЇ ІКОНА - святиня Зарваниці, одна з найдавніших на Тернопільщині (13-14 ст.). Відома не тільки в Україні, а й за її межами. Поясний образ Богородиці, котра тримає на лівій руці малого Ісуса; розпростерті правиці обох постатей підняті для вітання та благословення; погляд Божої Матері спокійний, зосереджений. За переказами, після спустошення татар. ордами Києва один монах, рятуючись втечею від нападників, потрапив у незнані місця над р. Стрипа. Знеможений до краю, у молитві  просив Богородицю, щоб взяла його під свою опіку. Умиротворений молитвою, заснув. У сні йому з’явилися Пречиста Діва Марія і два ангели з білими ліліями в руках. Чернець упав перед Богородицею на коліна, а вона, посміхнувшись, доторкнулася до нього омофором. Монах прокинувся у чарівній долині, оповитій густим лісом. Вражений красою місцевості, побачив над джерелом ікону Пресвятої Богородиці з Ісусом на руках, котра світилася. Чернець залишився там. Згодом збудував капличку, куди помістив ікону; опісля тут звели церкву з монастирем. Село, що виникло біля цього святого місця, назвали Зарваницею. За переказами, ікона не раз зупиняла ворожі напади, а вода з джерела зцілювала калік і хворих. Заходами пароха Зарваниці о. П. Ман- дичевського 1867 відбулась урочиста коронація ікони. Папа Пій IX надав їй відпустового значення. 1921 художник П. Холодний реставрував її та виготовив копію. Після 2-ї світ. війни місц. жителі П. Деркач і Ю. Монастирська переховували ікону, 1988 передали її до Зарваниц. храму Пресвятої Трійці. Відтоді у Зарваниці відбуваються багатолюдні прощі. Нині на чудотвор. місці - духовний центр із собором Зарваницької Матері Божої. Під час офіц. візиту в Україну в червні 2001 Папа Римський Іван Павло ІІ помолився перед іконою в церкві на Аскольдовій могилі у Києві, куди святиню привезли з нагоди урочин. Ще одну Б. М. З. і. відтворив у Філадельфії (США) живописець П. Андрусів; 1973 її освятив митрополит И. Сліпий.

 

 


    фейсбук