РІЗДВА БОГОРОДИЦІ СОБОР у смт Козельщині. 1-й собор Козельшинського Різдва Богородиці монастиря збудований 1882 (1906 розібраний і перенесений у Катеринославську губернію). Проект нового собору запропонував київський архітектор В. М. Ніколаєв, але він був відхилений і проект доручили скласти полтавському єпархіальному архітектору С. В. Носову. Будівельні роботи розпочалися 1900 під керівництвом підрядчика В. П. Таранушенка і закінчилися 1903. Внутрішнє оздоблення тривало до 1906, коли собор було освячено. Собор мурований, п’ятибанний, хрещатий у плані, з багатоярусною дзвіницею з західного боку. Має оригінальне конструктивне рішення: внутрішній простір перекрито без відокремлених опор за допомогою арок, п’яти яких розміщені майже на рівні підлоги впритул до наріжних стін. Перетинаючись вони утворюють четверик, який за допомогою парусів переходить у круглий барабан, прорізаний вікнами, що несе центр, баню. Менші бані увінчують невеликі бічні компартименти. Собор мав щиро оздоблений інтер’єр. Його окрасою був складний іконостас, виготовлений майстрами моск. фірми Менціоні з білого мармуру з використанням вставок із зеленого оніксу, чеканки, позолоти, мозаїки. Мав 89 ікон, які виконав московський художник Гур’янов. Розписи інтер’єру здійснив худож. М. І. Мурашко. Обабіч головного входу було вміщено мармурові дошки: одна сповіщала про відвідини храму 1904 царем Миколою II, а друга наводила роки будівництва. Після закриття 1929 монастиря у соборі влаштували театр. У роки окупації відновив діяльність, але у повоєнні роки знову був закритий. 1990 переданий православній громаді і реставрується.
РІЗДВА БОГОРОДИЦІ СОБОР у місті Пирятині. Зведений 1781 на замовлення полкового есаула А. М. Ільченка. Спочатку мав вигляд прямокутника, витягнутого з Сходу на Захід і своїми формами повторював традиційні тридільні дерев’яні церкви того часу. Після перебудов 19 ст. перетворився на тринефний, п’ятибанний храм. 1980 завершено реставраційні роботи за проектом архітектора В. І. Корнеєвої. Зараз собор являє собою муровану одноярусну, прямокутну в плані, тридільну споруду. Фасади завершені карнизом нескладного профілю з трикутними фронтонами. Центр, частина перекрита склепінням і завершена восьмигранним барабаном з банею, яка нагадує форми дерев’яних церков. Поверхня стін прикрашена складною ліпниною наличників, характерних для українського барокко. Собор – унікальна і своєрідна споруда, що тісно пов’язана з дерев’яною монументальною архітектурою. 1990 переданий релігійній громаді.
