У 1780 році у містечку була побудована церква і висвячена в ім'я святого Миколая Чудотворця. Будували її за свої кошти прихожани. Була дерев'яною, на кам'яному фундаменті, приписана до Св.-Іллінського приходу. Зазначалося, що в XIX столітті в ній знаходилося скромне начиння. У повоєнний час теж належала до Св.-Іллінської церкви і службу в ній вів священик Г.Демчук. У 1947 році членами церковної ради були В.А.Мирон-чук, А.А.Склезь, Р.Н.Кашуба. У 1959 році, як відомо з документів
Камінь-Каширський. Св.-Миколаївська церква. Зруйнована в 1964 p.
райвиконкому, протоієрей Пер-хорович передав храм Г.Римар-чуку. У I960 році церкву зняли з реєстрації, а в 1964 - зруйнували.
Відновлення церкви розпочалося у дев'яності роки. У 1995 - зареєстрована релігійна громада, яка веде будівництво майбутнього храму св.Миколая. Задекларована належність церковної общини до Української православної церкви Київського патріархату.
Активну роботу щодо організації будівництва першого кам'яного храму в місті веде І.Ф.Зан-чук з допомогою вірних церкви.
Перший кляштор домініканців і пробство при ньому побудовані у місті Камені-Каширському 1641 року (за іншими джерелами - 1637)
князем Адамом Олександровичем Сангушком, який перейшов у католицизм. Згодом костел від часу став непридатним і вже в XIX ст. про нього не стало відомостей.
У 1858 році у місті спорудили кам'яний костел. Висвятили його в ім'я св.Михайла. Належав він Ковельському деканату. До нього були приписані каплиці у селах Ворокомле і Кримне. З кінця тридцятих років XX століття припинив свою діяльність. У 1947 році напівзруйноване приміщення костелу передали для реконструкції і використали під цех ДОЗу, згодом - під кондитерський.
У 1995 році у місті зареєстровано римо-католицьку громаду, якій передали каплицю колишнього костелу. З того часу настоятелем каплиці домініканського костелу є Зигмунд Майхер.
