Мурований костел споруджено в 1610-1630 pp., а опоряджувальні роботи в інтер'єрі закінчено 1660 р. Автора первісного проекту не встановлено. У1613-1614 pp. будівництвом керував С. Ламхіус, а з 1618 р. - архітектор ордену єзуїтів Дж. Бріано. 1702 р. будівничий В. Годний з південного боку вівтарної апсиди звів дзвіницю, яка стала найвищою у Львові (розібрана 1830 p.). У 1740 р. костел реконструйовано після пожежі, зокрема замість двох шерегів бічних каплиць влаштовано нави. Стіни й склепіння розмалювали в техніці альфреско митці з Моравії Ф. та С. Екштейни. Костел реставрували в 1842,1879 та 1896 pp. Під час останньої реставрації в нішах 1-го ярусу головного фасаду встановлено статуї.Споруда належить до типу тринавових базилік Середня нава її набагато ширша і вдвічі вища від бічних. Над бічними навами влаштовано емпори, що освітлюються сегментними вікнами бічного фасаду. Апсида ззовні не виявлена. Чільний симетричний фасад створено за взірцем -Джезу в Римі - головного храму ордену7 єзуїтів. Він вирішений із застосуванням колосального ордера. Коринфські пілястри несуть повний розкріпований антаблемент, над яким підноситься розвинений фронтон з пластичними волютами. Екстер'єр пам'ятки вирішено в перехідних стильових формах від Ренесансу до бароко, тоді як інтер'єр - суто бароковий, що є результатом рекогіарутщії 1740-х років та діяльності львівського скульптора Я. Пфістера. Середня нава перекрита циліндричним склепінням, що прикрашене поліхромною лішпіною та картушем з гербами.Будівля мурована з цегли й потинькована. Підмурки складено з каменю-піщанику Дах - напівшпиляс-тий по дерев'яних кроквах, укритий покрівельною сталлю.Пам'ятка є найімпозантнішою будівлею ордену єзуїтів на теренах України. Цікава контамінацією форм двох великих світових стилів - Ренесансу й бароко. Спутувала взірцем при спорудженні багатьох костелів Львова і всієї Галичини 2-ї половини XVII -1-ї половини XVIII ст.

 

 

В. В. Вечерський

 


    фейсбук