У 1612 р. польський король Сіґізмунд III надав ерекційний акт нововибудуваній церкві. У 1668 р. на її місці освячена наступна дерев’яна тризрубна трибанна церква. Намісну ікону Різдва Пр. Богородиці у 1666 р. для неї намалював жовківський маляр Дем’ян Роєвич, як свідчив підпис на ній. Йому, ймовірно, належав і весь іконостас. Як свідчив напис на іконостасі, у 1721 р. він відновлювався і доповнювався. У 1839 р. до неї добудовано дві захристії по обох сторонах вівтаря, а у 1846 р. — присінок з портиком з чотирьох дорійських дерев’яних колон. 15 липня 1880 р. закладено наріжний камінь під нову муровану церкву (проект архітекта Сильвестра Гавришкевича), будівництво якої завершене у 1882 р. стараннями о. Василя Кордуби. Будівництво вів жовківський майстер Мартин Тулачко. Розписав церкву і іконостас маляр Яків Хомик у 1904—1905 pp. Це мурована, хрещата в плані одноверха споруда, бокові дводільні рамена якої фланковані пілястрами з ліхтарями, вкритими маківками.


    фейсбук