Розташована в колишній міській дільниці «Під городищем» (Підгір’я) на високому березі річки. Дерев’яна тризрубна двоверха, збудована коштом гончарів на місці давнішої, теж дерев’яної, спаленої татарами церкви св. Бориса і Гліба. У XVII ст. встановлений новий двоярусний іконостас. У 1620—1640 pp. розписана, у 1683 р. маляр Іван Руткович намалював ікону «Деісус». У 1718 р. реставрована майстром Казимиром Домініковичем за о. Михайла Дуркалевича. Наступна реставрація, проведена тим же майстром, відбулася у 1736 і 1753 pp. Тоді замінено підвалини, змінено перекриття над вівтарем, відремонтовано піддашшя, а також західні і південні двері. Наступне відновлення відбулося у 1831 р. При ремонтах 1909 і 1923 рр. всі ґонтові дахи і обшиття стін замінили бляхою. У 1970—1972 pp. відреставрована (архіт. Богдан Кіндзельський, Іван Могитич). В цей же час реставрований стінопис (худ. П. Войтко, Н. Сліпченко, Р. Юсим). Поряд розташована дерев’яна квадратова в плані двоярусна стовпова дзвіниця, збудована у 1502 p., ремонтована Казимиром Домініковичем у 1736 та реставрована у 1970 р.


    фейсбук