У невеликому селі Страдч знаходиться комплекс старовинного печерного монастиря XI століття. Із ліхтариком можна пройтися його підземними галереями завдовжки до 200 метрів. За легендою під час нападу татарської орди місцеве населення заховалося у темних підземеллях. Татари, боячись заходити в морок, димом заморили на смерть декілька сотень людей. Ця легенда знайшла своє підтвердження внаслідок археологічних розкопок, що проводилися тут у 70-х роках XX століття. Тоді було знайдено понад дві сотні людських останків та наконечники татарських стріл. Саме від слова «страждання» село отримало свою назву. Над печерним комплексом розміщується церква Успіння Пресвятої Богородиці, сучасна будівля якої походить від 1795 року. За переказами храм, що вперше згадується у 1416 році, був побудований на місці давнього слов’янського капища. Біля храму знаходиться могила одного з мучеників УГКЦ, беатифікованого папою римським Іваном Павлом II. Храмовий комплекс у Страдчі славиться як відпустове місце греко-католиків, де дуже багато людей, особливо в останні роки, позбулися невиліковних недуг.


    фейсбук