РАЙ

На околиці нічим непримітного, крім багатообіцяючої назви, села (756 жителів) Бережанського району, розта-шованого на правому схилі долини р. Золота Липа, ще в середині XVII ст. існував мисливський палац. У 1709 р., під час Північної війни зі шведами, він був зруйнований. За наказом А. Потоцького в 1760 р. тут побудований палац у стилі класицизму і на площі у двадцять гектарів закладений парк Він розташований на двох схилах, розділених струмком, що бере початок у центральній частині парку. Ландшафтний пла-нувальник попрацював на славу — з палацу, який видно звідусіль, відкривалася заворожлива, майже райська, хоча і рукотворна, панорама. У парку, розбитому з урахуванням естетичних пристрастей того часу, крім зібраної колекції екзотичних деревних і чагарникових рослин, був створений каскад ставків з лебедями та островом, водоспад, розставлені античні скульптури. Варто віддати належне демократичності Потоцьких — під час відсутності в маєтку хазяїв у парк вільно допускалися всі бажаючі. У палаці була велика бібліотека, в якій зберігався і сімейний архів Синявських, колишніх хазяїв сусіднього міста Бережани. Незважаючи на те, що під час світових воєн парк істотно постраждав і безліч рідких дерев (магнолія, гінкго, олеандр, мирт, кипарис, тюльпанове дерево) були знищені, він є улюбленим місцем відпочинку бережанців і їхніх гостей. Поряд із парком росте найстаріше дерево Тернопільщини — дуб, вік якого понад 600 років. Його крона піднімається на висоту понад 25 м, а тріснутий від старості стовбур в обхваті сягає 7 м. За українською традицією таке видатне дерево не могло залишитися безіменним, і народний поголос, приписавши Б. Хмельницькому зупинку для відпочинку під кроною старожила, назвав дуб на його честь.