ЗАМОСТЯ
ЗАМОСТЯ (Гущинці) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Густиня, Капустищі, Маціївка. Розташ. за 10 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 493 двори, 1076 ж. (1996). Вперше згадується 1618. Входило до Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (з 1932). 1618 звалося Гущинцями. Зважаючи на місцеположення 3. і близькість його до Прилук, можна гадати, що поселення виникло як притулок для мешканців Прилук на випадок нападу татар. За матеріалами ревізії 1740 прилуцькі козаки поділялися на 3 курені, у тому числі Кустівський та Замоський. На той час в 3. було 29 дворів (29 хат) козаків, 105 хат козачих підсусідків.1782звалося «слобідка Замосця, належаща до міста Прилуки». 1797 наліч. 348 душ чол. статі податкового населення. 1810 в селі - 282 душі чол. статі, з них 1 дворянин, 24 селяни ратушні, 47 селян поміщицьких, 210 козаків; селяни належали Івану Яковичу Величку. На поч.19ст. у маєтку І. Я. Величка навчав групу дворянських дітей П. П. Білецький-Носенко. У середині 19 ст. поміщиками 3. були М. І. Величко (56 душ чол. статі селян), генер.-майор Є. С. Савочкін (65 душ селян). М. І. Величку належали цукровий, миловарний та свічний заводи, ґуральня, пивоварня. В 3. вперше на Прилуччині стали садити картоплю (1842). 1859-131 двір, 867 ж., приписаних до парафії Миколаївської ц-ви с. Сорочинець У 1861-66 pp. козаки 3. підпорядковані Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна, а селяни - Прилуцькому Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян. Після реорганізації волостей 3.1867 увійшло до Прилуцької вол. 1-го (1837- 65), пізніше (1865-1923) - 3-го стану. 1886-140 дворів козаків, 42 двори селян (10 державних, 1 казенних, 31 власників), 14 дворів міщан та ін., 204 хати, 968 ж.; селяни-власники входили до 2-ї Величківської сільс. громади; діяли: шинок, 13 вітряків, олійниця. У 90-х pp. 19 ст. маєтком і землею Величка володіли два поміщики - Ю. К. Сніжко-Блоцький та І. І. Конопко, який мав крохмальний з-д. 1890 землевласником в 3. була також О. Й. Фроммет. У кінці 90-х pp. Конопко продав землю селянам, а Сніжко-Блоцький - поміщиці Закревській. Маєток Закревської містився на високому березі р. Удаю. Все підгір'я зайняте було парком, серед якого стояли Два панські будинки, будинок для наймитів, будинок управляючого економії. 1910-244 госп., з них козаків-160, селян - 62, ін. непривілейованих - 16, привілейованих - 6, наліч. 1196 ж., у т.ч.12малярів, 40 теслярів, 4 кравці, 6 шевців,7столярів, 9 ткачів, 7 візників, 100 поденників, 15 займалися інтелігентними та 132 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 846 дес. придатної землі. Діяло земське початкове однокласне училище (1911), у ньому навчалися 88 хлопч. і 23 дівчини (1912). 1913 збудований нині діючий Йоасафу Горленку храм-пам'ятник. У 1923-30 pp. 3. - центр сільради. У 1925 - 287 дворів, 1348 ж.; 1930 - 290 дворів, 1355 ж. Деякий час З.було підпорядковане Маціївській сільраді. 1929 в 3. організована артіль ім. Чапаєва, а 1931 ще одна - «Вільна праця», яку 1950 перейменовано у колгосп ім. Фрунзе. 1951 до нього приєднаний колгосп « Новий шлях» (Густиня). Артіль ім.Чапаєвау 1951 об'єднувала 217 дворів (232 чол. працездатних), мала 875,4 га землі (533,4 га орної), в.р.х. - 113, коней-41. У 1944 275 дворів, 928 ж., працювали вітряк і кузня. 1951 до цього колгоспу приєднано колгосп «1 Травня» (Капустищі). Стало257дворів (301 чол. працездатних), 1188 га землі (672,5 га орної). 1958 колгоспи об'єднано в один - ім. Фрунзе. 1961 в н.с.ш. навчалося 166 учнів (19 працівників). 1970 в колгоспі ім. Фрунзе наліч. 10 автомашин, 12 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 639, свиней - 415, овець - 101. 1971 в селі -377дворів, 1168 ж. 1990 в колгоспі ім. Фрунзе наліч. 18 автомашин, 19 тракторів, 8 комбайнів, а також в.р.х. - 1393, свиней - 9, коней - 37, овець - 129. У 1996 в 3. містилася центральна садиба пайгоспу «Замостянське» (з 1993), господарство мало 2681 га землі (1531,4 га орної), наліч. 15 автомашин, 16 тракторів, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 890, свиней - 55, коней - 19.3 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У селі - діюча ц-ва, відділення зв'язку, АТС (1985), 8-річна школа (155 учнів, 19 педпрацівників;1994), дитсадок (52 дитини, 6 працівників; 1994), фельдшерсько-акушер. пункт, Будинок культури на 250 місць, б-ка (10,6 тис. од. зб.), магазин, агентство Ощадбанку. Споруджено надгробок на братській могилі воїнів, які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців, та пам'ятник на честь полеглих воїнів- односельців (124 чол.) та жертв фашизму (46 чол.) уроки В. В. війни. Село з'єднане дорогою місц. значення з тверд, покриттям 1949 з автотрасою Прилуки-Ічня (2 км).
