Село (2.1 тис. жителів) Бахмацького району, розташоване у верхів’ях р. Малий Ромен. Вперше в письмових джерелах Тиниця згадується в 1659 р. Тривалий час упродовж ХVІІ–ХVІІІ ст. село належало представникам шляхетного дворянського роду Кочубеїв. Тут зберігся одноповерховий садибний флігель (що зветься будинком Кочубея), до якого веде ефектна алея струнких вікових ялин. Неподалік від будинку в густих заростях парку розташована скарбниця, з добудованим згодом другим поверхом, що істотно зіпсував її первісний зовнішній вигляд. Ці будівлі вже багато років перебувають у віданні місцевого професійно-технічного училища. Вони розташовані в старому заповідному парку (ХVІІІ–ХІХ ст.), де загалом збереглася складна планувальна система з декількох паркових майданчиків та алей, що збігаються до них. У занедбаності парку, навіть його дрімучості є відчуття легкого лірико-романтичного смутку за безповоротно збіглими епохами. Поетична принадність цих місць підкреслюється дивовижно мальовничими ставками, що обрамлюють парк.


    фейсбук