Ряд кажани (Chiroptera, seu Vespertilioniformes)
Кажани є важливою ланкою спелеоценозів і становлять найбільш багату групу “печерних” ссавців.
Кажани за своєю чисельністю і біомасою займають одне з перших місць у структурі більшості підземних фауністичних угруповань. Продукти їх життєдіяльності та загиблі тварини є основним джерелом органіки для тварин-сапрофагів, які складають найбільшу частку підземних біот, і велика кількість яких завдяки цьому є справжніми троґлобіонтами (евтроґлобіонтами)
З 26 відомих в Україні видів кажанів 14 є троґлофілами, у тому числі 10 видів — типові троґлофіли.
Широковушка європейська (Barbastella barbastellus (Schreber, 1774)) - Закарпаття: печ. Романія, Білих Стін, Вів, Обвальна, Ведмеже Ікло, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Соколець; шт. Черемшина, Довгаруня, Стаціонар; Поділля: печ. Кришталева; Галичина: печ. Медова, Страдецька; Крим: печ. Червона, Холодна, Гугерджин, Тисячоголова, Вялова, Еміне-Баїр-Хосар, Армійська; Бешуйські копальні; печерне місто Тепе-Кермен; Наскрізний грот. Троґлофіл.
Кажан пізній (Eptesicus serotinus (Schreber, 1774)) - Закарпаття: печ. Романія, Білих Стін, Молочний Камінь, Оноківська (1-2); штольня Стаціонар; Поділля: Кришталева; Буковина: печера Буковинка; Галичина: печ. Медова, Страдецька; Крим: печ. Червона; каменоломні Керченського півострова; Наскрізний грот; Східна Україна: Печери Святогірського монастиря. Троґлоксен.
Довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersii (Kuhl, 1817)) - Закарпаття: печ. Романія, Молочний Камінь; штольня Довгаруня; тунель біля с. Кольчине; Крим: печ. Червона; Ак-Монайські каменоломні; Мишача Щілина. Троґлофіл.
Нічни́ця Бехште́йна, нічниця довговуха, лилик довговухий (Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817) - Закарпаття: печери Гніздо, Гальярська Діра; штольні Кузій-верхня, Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар; Прикарпаття: печера Затишна; Поділля: печери Атлантида, Ювілейна; Галичина: печери Медова, Страдецька. Троґлофіл.
Нічниця гостровуха (Myotis blythii (Tomes, 1857) - Закарпаття: печери Романія, Гребінь, Молочний Камінь; штольні Черемшина, Кузій-верхня, Довгаруня; Прикарпаття: Катакомби біля с. Незвисько; Поділля: печера Угринь; Крим: печери Скельська, Летючих Мишей, колодязь на г. Великий Агармиш; каменоломні Ак-Монайські, Каралавські, Опукські, Партизанські; печерне місто Тепе-Кермен; Наскрізний грот, Голубина щілина, Мишача щілина. Троґлофіл.
Нічниця північна (Myotis brandtii (Eversmann, 1845)) - Закарпаття: печера Романія. Троґлофіл.
Нічни́ця триколі́рна, лилик триколірний (Myotis emarginatus (Geoffroy, 1806) - Закарпаття: печери Романія, Гребінь, Гальярська Діра; штольні Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар; Буковина: печера Баламутівська; Крим: печера Єні-Сала, печера біля с. Карасівка; печерне місто Тепе-Кермен; щілина на Карадазі, грот біля с. Міжгір’я. Троґлофіл.
Нічниця (Myotis myotis (Borkhausen, 1797)) - Закарпаття: печ. Романія, Перлина, Білих Стін, Експедиційна, Ведмеже Ікло, Гребінь, Молочний Камінь, Соколець; штольні Черемшина, Кузій-верхня, Кузій-нижня, Довгаруня, Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар, Берегівські каолінові; Прикарпаття: печ. Затишна, Вертикальна, Стрімка, Катакомби біля с. Незвисько; Поділля: печ. Атлантида, Христинка, Млинки, Угринь, Вертеба, Вітрова, Кришталева, Славка; Буковина: печ. Баламутівська, Буковинка, Дуча, Піонерка; Галичина: печери Медова, Страдецька, Страдецький грот. Троґлофіл.
Нічниця вусата (Myotis mystacinus (Kuhl, 1817). Закарпаття: печ. Романія, Гребінь; штольня Затоплена, Стаціонар; Поділля: печ. Вітрова; Буковина: печера Баламутівська; Галичина: печера Страдецька; Крим: печ. Червона, Холодна, Армійська; каменоломні Ак-Монайські, Каралавські, Опукські; печерне місто Ескі-Кермен; щілина в бухті Барахта на Карадазі. Троґлофіл.
Нічни́ця ві́йчаста, або нічниця наттерерова (Myotis nattereri (Kuhl, 1817) - Закарпаття: печера Романія; штольні Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар; Крим: печерні міста Ескі-Кермен, Тепе-Кермен, Мангуп-Кале. Троґлофіл.
Нічниця ставкова (Leuconoe dasycneme (Boie, 1825)) - Східна Україна: Липецькі печери; Київ та обл.: лесова печера Геліограф; ДШС. Троґлофіл.
Нічниця водяна (Leuconoe daubentonii (Kuhl, 1817)) - Закарпаття: печ. Романія, Перлина, Білих Стін, Експедиційна, Гребінь, Система Червоний Камінь; штольні Кузій-верхня, Кузій-нижня, Затоплена,; Прикарпаття: печ. Стрімка; Поділля: печ. Атлантида, Залучанська, Христинка, Залужанська, Млинки, Угринь, Вертеба, Кришталева; штольні Гуменецькі, Іванківські, Чаплинські; Буковина: печ. Буковинка, Піонерка; Галичина: печ. Медова, Страдецька; Одещина: Нерубайські катакомби; Східна Україна: Липецькі печери; Київщина.: лесова печера Геліограф; ДШС (дренажно-штольневі системи), бункер і доти біля с. Віта-Поштова. Троґлофіл.
Вечірниця дозірна, або руда (Nyctalus noctula (Schreber, 1774)) - Крим: Одинична знахідка в Ак-Монайських каменоломнях у лютому 2001 р. Троґлоксен.
Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774)) - Двічі знайдений на зимівлі у печері Червона в 1960 та 1961 р., а також влітку в печерному місті Тепе-Кермен. Троґлоксен.
Вухань бурий (Plecotus auritus (Linnaeus, 1758) - Закарпаття: печ. Романія, Білих Стін, Вів, Ведмеже Ікло, Перелісна, Гребінь, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Гальярська Діра, Оноківська (1-2); штольні Кузій-верхня, Стаціонар; Прикарпаття: печ. Думка, Затишна, Вертикальна, Стрімка, Катакомби біля с. Незвисько; Поділля: печ. Атлантида, Млинки, Угринь, Вертеба, Вітрова, Кришталева, Середня, Славка, Ювілейна; Буковина: печ. Баламутівська, Буковинка, Піонерка; Галичина: печери Медова, Страдецька; Крим: печ. Вялова; Ак-Монайські каменоломні; Східна Україна: Печери Святогірського монастиря.Троґлофіл.
Вухань сірий (Plecotus austriacus (Fischer, 1829)) - Закарпаття: печ. Романія, Молочний Камінь; Поділля: печ. Кришталева, Середня; Буковина: печ. Буковинка; Галичина: печ. Медова, Страдецька; Крим: печ. Номерна; Опукські каменоломні. Троґлофіл. Можливо, до цього виду відносяться також знахідки Plecotus auritus/austriacus: Буковина: печери Скитська, Елефантна, Баламутівська, Буковинка; Крим: Ак-Монайські каменоломні.
Підковоніс великий (Rhinolophus ferrumequinum (Schreber, 1774)) - Закарпаття: печ. Романія, Перлина, Білих Стін, Вів, Обвальна, Експедиційна, Гребінь, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Гальярська Діра; шт. Кузій-верхня, Кузій-нижня, Довгаруня, Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар, Буковник, Берегівські каолинові, тунель біля с. Кольчине; Буковина: печ. Піонерка, Молочні Браття; Крим: печ. Вухо Землі, Червона, грот Кропивного, Летючих Мишей, Єні-Сала-1, Єні-Сала-2, Зміїна, печери г. Басман, печера на г. Агармиш, печери в долині р. Бурульча, печери і каменоломні в окол. Сімферополя; каменоломні Ак-Монайські, Каралавські, Багеровські, Аджимушкайські, Опукські, Партизанські, Мамайські, Бешуйські копалини; печерні міста Тепе-Кермен, Чуфут-Кале; Наскрізний грот, Мишача щілина. Троґлофіл.
Підковик малий (Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800) - Закарпаття: печ. Романія, Перлина, Білих Стін, Вів, Обвальна, Експедиційна, Затишок, Шкільна, Гніздо, Гребінь, Молочний Камінь, Верхня, Система Червоний Камінь, Гальярська Діра, Оноківська (1-2); штольні Кузій-верхня, Довгаруня, Лабіринтова, Затоплена, Стаціонар, Буковник, тунель біля с. Кольчине; Прикарпаття: печ. Затишна, Вертикальна, Стрімка, Катакомби біля с. Незвисько; Поділля: печ. Атлантида, Залучанська, Чаплинські штольні, Христинка, Млинки, Вертеба, Вітрова, Оптимістична, Озерна, Кришталева, Середня, Славка, Ювілейна; Буковина: печ. Елефантна, Баламутівська, Дуча, Піонерка, Кадубівська; Крим: печ. Вухо Землі, Червона, Єні-Сала-1, Єні-Сала-2, Скельська, Зміїна, Номерна, печери г. Басман, печера на г. Демерджи; Бешуйські копалини; печерні міста Ескі-Кермен, Чуфут-Кале; гроти Карадагу. Троґлофіл.
Характер перебування у печерах. Загалом знахідки кажанів відомі з близько 100 печер. Зимові знахідки відомі для 14 видів (підковиків малого та великого, довгокрила звичайного, нічниць гостровухої, великої, довговухої, триколірної, вусатої, водяної та ставкової, вуханів звичайного та австрійського, широковуха звичайного, пергача пізнього) і, як виняток, для ще 2-х видів (нетопира малого і вечірниці дозірної). Для зимівлі кажани використовують звичайно підземелля природного походження зі стабільною температурою і вологістю. Літні скупчення не характерні для природних підземель, проте часто відмічені у гротах і каменоломнях, які добре прогріваються. Поодинокі особини постійно зустрічаються у печерах.
Материнські колонії відомі для великого та малого підковиків (підземелля Закарпаття, печери Угольського масиву КБЗ, штольні Довгаруня та Черемшина) та Криму (печера Червона, Каралавські каменоломні), великої нічниці (підземелля Закарпаття, печери Угольського масиву КБЗ, штольні Довгаруня та Черемшина), гостровухої нічниці (печери Закарпаття, печери Угольського масиву КБЗ, Буковини Буковинка та Криму Летючих Мишей, Каралавські та Опукські каменоломні, гроти Карадагу).
Найбільші сучасні скупчення відомі в західних областях та в Криму. Вони нараховують до кількох тисяч особин: печера Романія (взимку до 1200, влітку — поодинокі), комплекс печер Середнього Придністров’я (взимку близько 1000), гроти Карадагу (влітку до 500), штольневі каменоломні Керченського півострова (до 7 тис. влітку, кілько сотень — взимку). В інших регіонах, де присутні переважно невеликі штучні підземелля, відомі невеликі зимові скупчення: дренажні штольневі системи Києва (до 300 особин взимку, одиночно влітку).
Всі типові троґлофіли — рідкісні види, внесені у різноманітні “червоні списки”, і лише великі нічниці демонструють відносно добрий стан популяцій.
