Єнотовидний собака має середні розміри: невелика голова з загостреною мордочкою, короткі ноги, короткі заго-стрені вуха, тулуб довжиною 60-80 см, волосяний покрив, як для собаки, трохи задовгий, брудного бурувато-сірого кольору. Хвіст до 20 см. Одним словом — невеликий симпатичний собака. В Україні цей вид вперше з’явився після 1934 p., коли почалось його розселення з Далекого Сходу.
Єнотовидний собака полюбляє вологі місця, тому він заселює заплави річок, струмків, мешкає на болотах у заростях осоки. Його нору можна знайти у густому чагарнику, що росте на схилах балок та ярків. У листяному лісі оселяється у густому підліску. Сухих високих місць не полюбляє. Риє собі нору він вкрай рідко, частіше займає старі покинуті борсучі або лисячі нори.
Гон у єнотовидних собак проходить у лютому-березні. Вагітність триває 60-64 дні. У виводку буває до 16 щенят, але у середньому 6-8. Ці звірі живуть парами. Від інших видів родини собачих вони відрізняються тим, що впадають у зимовий сон, хоча і не тривалий, бо зима у нас не дуже сувора і довга. Доживає до 10 років.
Єнотовидний собака — поліфаг. Живиться переважно мишоподібними гризунами, птахами та їхніми яйцями, рептиліями, земноводними, комахами, горіхами, грибами, ягодами, яблуками, грушами. Полюбляє горох, пшеницю, насіння, кукурудзу та багато інших кормів. М’ясо його практично не вживають, а от хутро користується попитом за свою красу і привабливість. Жир вважається лікувальним.
Полювання на енотовидного собаку про-водиться у листопаді-січні по відстрільним карткам.
